Пам'ятка про біль
Я пам'ятаю все , що було , хоч волію забути...
Я згадую усіх: колишніх друзів , ворогів.
Хоч волію непам'ятать...
Я пам'ятаю перше кохання, серце розбите, гіркі сльози, біль ,утрати.
Та волію усе це навік забуть!
***
Образи давні по трохи розвиваються у пам'яті моїй.
Тепер залишився лиш образ темний й шепіт глухий.
Я більше не всилах згадать тих людей.
Та залишились ще досі в голові слова їхні злії...
Я пам'ятаю у кожній деталі, хто і що сказав.
Та не пам'ятаю я імен їхніх.
***
Час летить на сторінках життя невпинно і мені вже не згадать ні образи , ні імена , ні слова...
Та залишивсь у серці біль, котрий час від часу дає про себе знать.
Ох , тепер не згадать мені причини цього болю...
***
Пролітають дні , місяці, роки.
Мій біль утиха, залишаючи за собою сірий окрас.
Не відчуваю я його та пам'ятаю.
Цей біль у мозку оселився, як спогад тьмяний...
Та його я не проганяю й не бажаю забуть, бо хочу хоч щось пам'ятати із тих юнацьких літ.
Ох , мій болю тебе стільки літ проганяла й забувала, а як почав зникають забираючи усі шрами з собою я тебе благаю хоч щось залишить мені...
2022-10-28 07:53:20
17
0