Таємниця доблисного воєна
Сильний духом. Незламний волею. Він є могутнім Все в його руках З ранніх літ Його благословив сам Арей. *** Я зовні сміливий, відважний, За плечима в мене сотня перемог... Вони говорять, що мене благословив Арей, мій бог... Та насправді все не так і просто, Я – вразливий, і найважче жити в масці, Коли зі мною мої лицарі воюють, Я не маю права на поразку... *** Пошана короля. Рицарів повага. Любов народа. Прихильність дівиць. Що і ще потрібно для щастя ? Титул. Злато. Усе в його руках. Чому він а не я? **** Мені заздрять, не знаючи всю правду, Уся пошана ні до чого мені... Я насправді хотів спокійно жити, А не вбивати людей на війні... Та моя найбільша таємниця Що мою родину лютий ворог вбив... Вороже військо погубило моїх рідних І я серцем майже скам'янів. Керує мною тепер лише помста Тому я і б'юся не на життя,а на смерть... **** Холоднокровний. Суворий. Гордий. Він вселяє страх своїм видом. Його погляд здатний убити. Сам він страшний. Уроду давно загубив. Якби не прихильність короля давно би гнив. ******** Де ж мій спокій ? Серед вітрів у чужих краях. Чи в людстьких очах ? Ох, він десь там із вами любі мої... Яким би не був завжди для людей не той... Це вже кінець геройства мого. І початок щастя неземного... Написаний у спів авторстві із чудовою🌹 @sandrine_ukrainian
2023-09-29 18:26:36
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Молодці, дівчата! 🔥👍
Відповісти
2023-09-30 08:43:37
2
Сандра Мей
@Lexa T Kuro дякуємо ❤️🌹
Відповісти
2023-09-30 09:39:28
2
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1644
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2503