Таємниця доблисного воєна

Сандра Мей

Сильний духом. Незламний волею. Він є могутнім Все в його руках З ранніх літ Його благословив сам Арей. *** Я зовні сміливий, відважний, За плечима в мене сотня перемог... Вони говорять, що мене благословив Арей, мій бог... Та насправді все не так і просто, Я – вразливий, і найважче жити в масці, Коли зі мною мої лицарі воюють, Я не маю права на поразку... *** Пошана короля. Рицарів повага. Любов народа. Прихильність дівиць. Що і ще потрібно для щастя ? Титул. Злато. Усе в його руках. Чому він а не я? **** Мені заздрять, не знаючи всю правду, Уся пошана ні до чого мені... Я насправді хотів спокійно жити, А не вбивати людей на війні... Та моя найбільша таємниця Що мою родину лютий ворог вбив... Вороже військо погубило моїх рідних І я серцем майже скам'янів. Керує мною тепер лише помста Тому я і б'юся не на життя,а на смерть... **** Холоднокровний. Суворий. Гордий. Він вселяє страх своїм видом. Його погляд здатний убити. Сам він страшний. Уроду давно загубив. Якби не прихильність короля давно би гнив. ******** Де ж мій спокій ? Серед вітрів у чужих краях. Чи в людстьких очах ? Ох, він десь там із вами любі мої... Яким би не був завжди для людей не той... Це вже кінець геройства мого. І початок щастя неземного... Написаний у спів авторстві із чудовою🌹 @sandrine_ukrainian

2023-09-29 18:26:36

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lexa T Kuro

Молодці, дівчата! 🔥👍

Відповісти

2023-09-30 08:43:37

2

Сандра Мей

@Lexa T Kuro дякуємо ❤️🌹

Відповісти

2023-09-30 09:39:28

2

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1774

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12291