Таємниця доблисного воєна

Сандра Мей

Сильний духом. Незламний волею. Він є могутнім Все в його руках З ранніх літ Його благословив сам Арей. *** Я зовні сміливий, відважний, За плечима в мене сотня перемог... Вони говорять, що мене благословив Арей, мій бог... Та насправді все не так і просто, Я – вразливий, і найважче жити в масці, Коли зі мною мої лицарі воюють, Я не маю права на поразку... *** Пошана короля. Рицарів повага. Любов народа. Прихильність дівиць. Що і ще потрібно для щастя ? Титул. Злато. Усе в його руках. Чому він а не я? **** Мені заздрять, не знаючи всю правду, Уся пошана ні до чого мені... Я насправді хотів спокійно жити, А не вбивати людей на війні... Та моя найбільша таємниця Що мою родину лютий ворог вбив... Вороже військо погубило моїх рідних І я серцем майже скам'янів. Керує мною тепер лише помста Тому я і б'юся не на життя,а на смерть... **** Холоднокровний. Суворий. Гордий. Він вселяє страх своїм видом. Його погляд здатний убити. Сам він страшний. Уроду давно загубив. Якби не прихильність короля давно би гнив. ******** Де ж мій спокій ? Серед вітрів у чужих краях. Чи в людстьких очах ? Ох, він десь там із вами любі мої... Яким би не був завжди для людей не той... Це вже кінець геройства мого. І початок щастя неземного... Написаний у спів авторстві із чудовою🌹 @sandrine_ukrainian

2023-09-29 18:26:36

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lexa T Kuro

Молодці, дівчата! 🔥👍

Відповісти

2023-09-30 08:43:37

2

Сандра Мей

@Lexa T Kuro дякуємо ❤️🌹

Відповісти

2023-09-30 09:39:28

2

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2568

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12882