Вірші
Українською
Знаєш, дуже важко без тебе,
дуже важко без тебе писати,
я тону – ти для мене той берег,
що врятує від болі, від зради.
Наче небо, осяяне сонцем,
Ніби вітер, розвіявший хмари.
За своїм чорно-білим віконцем
Я думки неосяжні сховаю.
Та для тебе я тільки відкрию
Свою душу, і свої чекання,
І на ділі підкорю надію,
І тоді ти побачиш бажання.
Те бажання не просто пізнати –
Треба бути такою, як я є.
І не можна словами сказати,
Задля чого я це починаю.
Дуже хочу с тобою до ранку,
Посмішку дарувати і жити,
Лиш разом готувати сніданки,
До клітини пізнати, любити.
Підкорити ті кляті вершини,
Що здавалися непокорні,
Віднайти, щонайменше, стежину,
Що веде до Місяця в повні.
Не зважати на тих перехожих,
Котрі зовсім не здатні на благо,
Я не хочу на них бути схожим
За мотивами звісної саги.
Та в житті дуже часто буває,
Закохавшись ти станеш прозорим,
І ніхто тебе не помічає,
Особливо заради якої.
Здатен ти на ті вчинки безглузді,
Йти до самого неба лиш поруч,
І, можливо, до раю не пустять,
Та не треба, ми створим власноруч.
Тільки дай мені знати, що хочеш
Будувати відносини разом.
Я до ночі описую очі,
І мій почерк погіршає з часом.
Коли ти ці рядки прочитаєш,
Певен я, що не зміниться доля,
Сподіваюсь, колись ти згадаєш,
Знову перечитавши в повторі.
Своїм словом я хочу признати:
Ти для мене – важлива людина,
Силоміць я не буду тримати,
Але знай, що тебе не покину.
4
3
322
