Маховик

Валентин Симаргл

Без Сонця вранці, без темряви вночі Існує поза часом тут і там на самоті День за днем чекає лиш півночі - Лиш угледіти хворобливі її очі ті. Вона десь там, блукає, одна, в полоні Безмежної пастки, зітканої зі сталі волі Безликого чужинця, чиї ворожі скроні Таять тягучу жовч на всіх у видноколі. Проймають долоні враз гадки пекучі, Та щомоги найперше відганяє зрячі, Хоч нема ні душі, ні помічі окрай кручі На шляху, котрим торують нетерплячі. Вони проходять швидко й безустану, Все вітають, посміхаються, чекають, Крок за кроком замикають в екібану Ті емоції, що надійно приховують лють. І надалі крок наступний у відчаї німому Ухвалить чітку долю і зовсім нескладну Розгадку в танці металу крижаному Знайде та наостанку звільнить її одну.

2018-01-14 03:14:01

17

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Oksana J

@Валентин Симаргл навіть не знаю, чи правильно зрозуміла вірш...

Відповісти

2018-02-02 10:15:41

Подобається

Валентин Симаргл

@Oksana J Я занадто багато всього вклав, багато недомовок, от і вийшла повна каша.

Відповісти

2018-02-02 11:09:12

Подобається

Андрей Штольц

Каша тут допомагає прибрати кашу в голові

Відповісти

2018-02-06 22:42:13

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

45

44

2150

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

104

15

15364