Просто час

Валентин Симаргл

Як бути з секундами, годинами, Їх наче і багато та водночас ні, Тисячі їх, міріади минають нас, Одні входять з нами в резонанс, Просто... інших не знають прикрас. Решта ж блискавкою ранять душі, А бажані і не виходять з тиші, Хвилини щастя, що окриляють враз, Вони себе не виставляють напоказ, Просто... ще не настав їх час. Лиш коли рахунок буде близь кінця, Вони всі зберуться до вінця, Огорнуть душу в щиру доброту Та відведуть в зовсім іншу широту. Просто... таку їм ввірили мету.

2018-01-17 19:59:21

32

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Juli Tenera

Красивое стихотворение.

Відповісти

2018-02-23 12:05:22

1

Валентин Симаргл

@Juli Tenera Спасибо)

Відповісти

2018-02-23 12:36:20

Подобається

Єгор Комаров

Отличное произведение.👏👏👏

Відповісти

2019-04-19 06:07:35

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4897

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5790