Просто час
Як бути з секундами, годинами, Їх наче і багато та водночас ні, Тисячі їх, міріади минають нас, Одні входять з нами в резонанс, Просто... інших не знають прикрас. Решта ж блискавкою ранять душі, А бажані і не виходять з тиші, Хвилини щастя, що окриляють враз, Вони себе не виставляють напоказ, Просто... ще не настав їх час. Лиш коли рахунок буде близь кінця, Вони всі зберуться до вінця, Огорнуть душу в щиру доброту Та відведуть в зовсім іншу широту. Просто... таку їм ввірили мету.
2018-01-17 19:59:21
32
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Juli Tenera
Красивое стихотворение.
Відповісти
2018-02-23 12:05:22
1
Валентин Симаргл
@Juli Tenera Спасибо)
Відповісти
2018-02-23 12:36:20
Подобається
Єгор Комаров
Отличное произведение.👏👏👏
Відповісти
2019-04-19 06:07:35
1
Інші поети
B I
@boredintrovert
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3451
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6012