Вірші
Просто час
Як бути з секундами, годинами,
Їх наче і багато та водночас ні,
Тисячі їх, міріади минають нас,
Одні входять з нами в резонанс,
Просто... інших не знають прикрас.
Решта ж блискавкою ранять душі,
А бажані і не виходять з тиші,
Хвилини щастя, що окриляють враз,
Вони себе не виставляють напоказ,
Просто... ще не настав їх час.
Лиш коли рахунок буде близь кінця,
Вони всі зберуться до вінця,
Огорнуть душу в щиру доброту
Та відведуть в зовсім іншу широту.
Просто... таку їм ввірили мету.
33
6
6160
Маховик
Без Сонця вранці, без темряви вночі
Існує поза часом тут і там на самоті
День за днем чекає лиш півночі -
Лиш угледіти хворобливі її очі ті.
Вона десь там, блукає, одна, в полоні
Безмежної пастки, зітканої зі сталі волі
Безликого чужинця, чиї ворожі скроні
Таять тягучу жовч на всіх у видноколі.
Проймають долоні враз гадки пекучі,
Та щомоги найперше відганяє зрячі,
Хоч нема ні душі, ні помічі окрай кручі
На шляху, котрим торують нетерплячі.
Вони проходять швидко й безустану,
Все вітають, посміхаються, чекають,
Крок за кроком замикають в екібану
Ті емоції, що надійно приховують лють.
І надалі крок наступний у відчаї німому
Ухвалить чітку долю і зовсім нескладну
Розгадку в танці металу крижаному
Знайде та наостанку звільнить її одну.
17
8
1319
