The Skirt
Rachel Tan
Dancing among flowers I stoop to touch the mud To taste its divine. Blossoms flirt, smile unseen Choking on thorns each Jostle, bustle, hustle, rustle. Such cataracts my eyes My tired mind. Pity. I bow and pet them blooms Politely faraway Telling lies white Fake smiles all. Finally, at last I settle down on swamp. Proudly hideous Undercover beautiful. I ask of its thinkings It sings my song We create new stories. Much we've discovered Yet there's still more. Much we've seen And so we soar. Much we've tried But the world's all gore. I thank it for its beauty. I leave. I do not wipe my bottom. The mud runs down my trousers, Forming a brown skirt of awareness and wonder. ©Rachel Tan, 20 Nov 2018. Insta: @singingstories35 https://www.instagram.com/singingstories35/
2018-12-04 00:52:49
4
0
Інші вірші поета
Princess In Charge
Інші поети
bandagemaniac
@bandagemaniac
Tudor
@Tudor_ya
Veilka
@Docthespacerock
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2131
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5825