ми так мало помічаємо

Софія Весна

на плечах холодне пальто, на руки натягнуто рукава. скільки раз ви дивились у небо? скільки раз це було неспроста? вверх погляд, в сторону думки. скільки раз ви не були поряд? скільки раз не доходили до мети? повз проходять люди, разом з ними проходить час. чому ви дивитесь не в небо, а тільки під ноги? чому завжди не знаходите потрібних фраз? початок весни, пальто зігріває мої плечі, а на руки натягнути рукава. але, скажіть, не зважаючи на всі ці речі, дивлячись на небо, ви хоча б раз забували про слова?

2018-04-29 12:23:47

Інші вірші поета

ми весна болісно ламає спогади пожежа 24.08.

Інші поети

Оксана Тухай

@oksanatukhay

رِينبـــو

@RawanEltheni

Emily

@Amaliya_

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5874

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6865