весна болісно ламає спогади
Софія Весна
ці події, які ми вважали такими важливими, перетворилися там у звичайний попіл. дотики рук уже не здаються п'янкими і тільки слова схожі на безкінечний обстріл. вперше весна так болісно ламає спогади, які рвуть з-під шкіри вени. ці теплі погляди уже ніколи не будуть говорити про щось шалене. пальці не пам'ятатимуть до болі знайомих рук, а біль ділитиме дійсність на сотні розлук і на людей, що відходять у вічність. але наперекір усьому все існуватиме до тих пір, поки я буду про це пам'ятати. (я так і не змогла повірити, що спільне у нас тепер тільки небо, лише його у нас не можуть відібрати).
2018-05-03 11:38:44
3
0
Інші вірші поета
ми тисячі холодних зим ми так мало помічаємо 24.08.
Інші поети
J 131
@Ju131
Cillaniee
@Callme_Cillaniee
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3022
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2283