тисячі холодних зим
відкрита кватирка. пізній світанок,
поряд кружка чаю і апельсин.
зима розмножує смуток, а не світанок -
тож раз за разом - пройшло вже дві тисячі холодних зим.
на моєму циферблаті нема і п'яти,
ціла ніч - це для мене пошуки укриття.
і, все ж таки, лягаючи спати,
натягую ковдру, щоб заховатися від життя.
у наших грудях колись розростався сад,
замість родимок - квіти.
ми ніколи не обертались назад,
але ніщо не вічне і ми вже не діти.
тому я струшую лютий зі своєї одежі,
в кімнаті пахне яблуками та корицею.
на початку весни моє життя стоїть на узбережжі
і відчуття,
ніби незабаром стане птицею.
на початку весни у когось зорі за пазухою,
у когось сонячні зайчики у волоссі,
хтось кожен ранок випускає паперових птахів у небо
і вони оживають, забуваючи навіть осінь,
з ефектом плацебо.
відкрита кватирка. пізній сніданок,
хочеш чаю чи апельсин?
у нас вже давно не світанок,
а одна за одною -
проходять тисячі
холодних
зим.
2018-04-29 12:14:45
3
0