Вірші
Воліла б...
Воліла б я зіркою стати,
Щоб шлях ти знайшов у ночі.
По синьому небу літати,
До сонця дістати ключі.
Воліла б краплинкою бути,
Щоб в морі твоїм потонуть.
Про все на світі забути,
Лиш твОї слова завжди чуть.
Воліла б я сонцем стати,
Щоб ясно світити тобі,
У холод теплом зігрівати,
На сході співати пісні.
Воліла б завжди поруч бути,
В обіймах тонути твоїх,
Биття твого серця відчути.
Кохати... Це ж бо не гріх.
3
0
293
Правда життя
Життя без фальші, щире, без прикрас
Нема насправді, таке лиш можна уявити.
Для когось — це як виставка гримас,
Де переможцю завжди несуть квіти.
Мені вже остогидли ці сноби,
Що нас рукою міцно так тримають,
Для них нікчемні ми, скалічені раби,
Що на життя своє права не мають.
Для когось сенс ховається в фінансах,
Для когось — у свОїй же красі,
Та люди ці перебувають в "трансах",
Не помічаючи його у простоті.
Навіщо вам ці статки чи краса,
Коли душа від фальші і неправди гниє?
А може, все ж таки, правда життя проста?
Прислухайся, вона у серці твоїм вовком виє.
Вона завжди була і буде поряд з нами,
Вона розрадить завжди у біді,
Та ти лиш не ховай її за сімома замками
Й вона засвітить світлом у пітьмі.
Мабуть, потрібно все-таки вже зрозуміти —
Життя дається нам один лиш раз.
Тож переможець той отримає ці квіти,
Хто скине з себе цей тягар гримас.
5
1
422
Мені б уміти...
Мені б уміти рахувати дні
До тих часів, коли усе як треба,
Коли сльозинка щастя на щоці
Спадає вниз, а я дивлюсь у небо.
У чисте небо, де немає хмар,
Де сонця промінь так ласкаво гріє.
У ті часи, коли немає чвар,
Мене пташиний спів леліє.
Біжу босоніж я по вранішній росі.
Тепло і світло мою душу огортають,
Здавалося, я ніби уві сні,
Пташки у небі гарно так літають.
Коли настане час цей я не знаю,
Та й чи настане він узагалі?
Та все ж надію я свою не покидаю,
Лише б уміти рахувати дні...
7
0
293
