Правда життя

Софія Кузняк

Життя без фальші, щире, без прикрас Нема насправді, таке лиш можна уявити. Для когось — це як виставка гримас, Де переможцю завжди несуть квіти. Мені вже остогидли ці сноби, Що нас рукою міцно так тримають, Для них нікчемні ми, скалічені раби, Що на життя своє права не мають. Для когось сенс ховається в фінансах, Для когось — у свОїй же красі, Та люди ці перебувають в "трансах", Не помічаючи його у простоті. Навіщо вам ці статки чи краса, Коли душа від фальші і неправди гниє? А може, все ж таки, правда життя проста? Прислухайся, вона у серці твоїм вовком виє. Вона завжди була і буде поряд з нами, Вона розрадить завжди у біді, Та ти лиш не ховай її за сімома замками Й вона засвітить світлом у пітьмі. Мабуть, потрібно все-таки вже зрозуміти — Життя дається нам один лиш раз. Тож переможець той отримає ці квіти, Хто скине з себе цей тягар гримас.

2021-01-01 19:21:56

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Влад Фонякин

Стих отменный, виден талант (прошу вибачення що не державною мовою коментар). Но некоторые строчки затянутые. Например, можно написать "у серці вовком виє" или "у серці твоїм виє". И личное пожелание - переписать строчку второй строфы на "що права на життя своє не мають", потому что так сохраняется ударение на слово "право" таким, как задумывалось. Прошу воспринять это как способ улучшиться , а не в штыки, поскольку конструктивная критика всегда идёт на улучшение качества

Відповісти

2021-01-03 00:54:37

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2066

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2187