Коли думки перебирав
У серці - жах, а на губах - нічого...
Це - природній страх,
Його не змінить нічиє слово.
Іноді лице і гордість він викривляє,
Та частіше не міняє нічого.
Не ховає, і істиної натури не відкриває.
Я людина - як і ти мислю і живу,
Не герой із DnD чи серіалу.
Ні, не скиглю, що себе таким приймаю -
Чесно в кращу сторону росту.
Хоч не для всіх і не завжди,
Але я - людина, так само як і ти.
Просто, знаєш, потрібен лише трішечки метал,
Щоб душі стійку й пластичну форму дав.
Гаразд, я тепер ближче до кінця.
2022-10-09 16:26:17
10
0