Мене шиза взяла (v.2)
Взеркалах лишилась тьма А хто лишився в небесах ? Я шукаю келих для вина Бо поруч Бог хоче ще вина Тьма оділа білі крила Вона хоче світ і бажано весь А Бог на газі варить макарони Він зеркальний, він - нічий Він - проклятий і знов промок Ага то той самий пекельний Бог Ну щож вино це сльоза Казку божевільний розказав Готуйте пушки і хапай тесак То тобі не голівідський фільм "Форсаж" Ми - бомжі-пірати, тому йдемо на абордаж Стакан нас гріє і кабак банкрот І Роджера усміхається оскал За пістолети англійці знають наші імена А нам надоїло стрілять, А нам надоїло вбивать, А нам надоїло стрілять вашу мать... А нам надоїло вбивать вашу мать... Ну пішов я братя вчить коран бо Біблія уже у печінках Я іду спать пацифісти вашу мать... То походу мене Шиза взяла Хто казав, що біль не музикант За жертвами плавиться асвальт Вибємо двері дайте вас з'їсти Ми поклоняємось мечу І викинемо Вампірів-Пікачу Бий, бий - треба напиться Та не забудь мої слова Летить в небо вільна птиця А від ельфа тікає дракониця Он гобліна дочка несе для нас вина І хоче доворать свої мордорські поля Дівчина замахнула важким мечом І лицар зі страху дьору дав А дракон йому у слід матом клав Ти про падьних гномів "про нас заспівай ! " І чорного мага ти згадай Вічно молодого й золотого Памятай : Арда стерпить Бог простить. То лиш початок, а потім буде казка!
2018-10-15 23:49:14
7
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4951
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4016