Ельфійська-Партизанська
Наша Воля - це вітер дикого поля,
Вона вірна сестра для Бійця.
Що наповняє наші серця?
Вогонь і вода, пісня дзвінка -
Це молодість, бурна ріка,
Що потоком все змила.
І вогнем душа палала,
Поки рука партизана тримала меча.
І остання битва була прекрасна і страшна:
Лилась кров за волі ім'я -
Він наш безсмертний брат.
Смерть легка, наче келих вина.
А над лісом сива борода,
І партизана вже нема.
І лишилась тишина.
І прозвучать тих імена,
Чиї голови впали не дарма,
І предки приймуть Бійця.
Про них пам'ять буде вічно жива:
Про славних предків і Бійця.
Розповість нам пісня сумна,
Як плакала мати Бійця,
Як горем заливалась юна сестра.
Та сина й брата вже нема.
Боги плювали на нас з висока -
Тут правди нема,
Там загримить гроза:
Народ зламає кандала
І згадає ім'я безіменного бійця.
Може, і кров моя холодніша вогня,
І в вітру сила більша ніж моя,
Та нас тут тьма.
Серед наших розгніваних лиць і боги падають ниць.
Хоробрим серцем наділений лиш той,
Хто пройшов через вогонь.
2018-12-05 20:42:20
14
0