Озеро
Тихий плескіт долунає до вух, Цей солодкий звук, так ласкає слух.. Так дивно бути тут у ночі, Серед тихих вод, на самоті.. Проте, коли погано, ти біжиш лише сюди.. Мов іншого місця немає в житті. Це озеро знає тебе як ніхто, Воно немов бачить у серці любов.. Воно мов кришталь, мов дзеркало гарне, Розіб'єш його, це виявиться марно.. І скільки б рядків я б не писав, До кожної ти б душею припав.. Це озеро для тебе, щось надважливе, Таке чисте, прозоре.. таке первинне.. І ти не боїшся нічого коли, Сидиш на березі як завжди один..
2023-03-27 19:59:13
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
Клас!
Відповісти
2023-03-27 20:35:56
Подобається
Sunflower_kitty
Дякую) (⁠灬⁠º⁠‿⁠º⁠灬⁠)⁠♡
Відповісти
2023-03-28 07:23:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3331
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1743