أقوال
الحظ : هي فتاة تزوجت وهي ليست عذراء والصدفة ....ان زوجها كان سكران ليلة العرس الخبث :هو رجل يسمي ابنته باسم عشيقته لكي لا يخطء أمام زوجته القدر : هو عقيم يغتصب الفتاة ظلما ويرجع للبيت وتخبره زوجته انها حامل وهو عقيم الخيانة :هي حبيبة لا تغار الغربة : هي عجوز تبكي و هي تحاول أن تتذكر اسمها البراءة : هي طفل ينظر فوق رأس والدته وهي تصلي وعندما تنتهي تقول له ما بك ؟! فيقول الجنة تحت قدميك فماذا يوجد فوق رأسك يا أمي الخيبة :هي طفل ينتظر بائع الحلوى ولكنه غلبه النعاس الجمال : هو عند قراءة هذه السطور و فهم المقصود قلة الاهتمام : هي قراءة كلماتي والرحيل بدون ترك أي شكر
2018-09-04 10:03:17
30
22
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (22)
Byeol
ذكرتيني بهي اقوال قلائل من يفهمها
Відповісти
2018-09-11 12:50:01
1
Sweety Marshmallow
Відповісти
2018-09-11 12:50:56
Подобається
Park_miafa アcリ
واوو برفيكت بيبي الكلمات عميقه 👍😉جميل
Відповісти
2018-09-16 12:30:13
1
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17226
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12486