أقوال

Sweety Marshmallow

الحظ : هي فتاة تزوجت وهي ليست عذراء والصدفة ....ان زوجها كان سكران ليلة العرس الخبث :هو رجل يسمي ابنته باسم عشيقته لكي لا يخطء أمام زوجته القدر : هو عقيم يغتصب الفتاة ظلما ويرجع للبيت وتخبره زوجته انها حامل وهو عقيم الخيانة :هي حبيبة لا تغار الغربة : هي عجوز تبكي و هي تحاول أن تتذكر اسمها البراءة : هي طفل ينظر فوق رأس والدته وهي تصلي وعندما تنتهي تقول له ما بك ؟! فيقول الجنة تحت قدميك فماذا يوجد فوق رأسك يا أمي الخيبة :هي طفل ينتظر بائع الحلوى ولكنه غلبه النعاس الجمال : هو عند قراءة هذه السطور و فهم المقصود قلة الاهتمام : هي قراءة كلماتي والرحيل بدون ترك أي شكر

2018-09-04 10:03:17

30

22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (22)

Byeol

ذكرتيني بهي اقوال قلائل من يفهمها

Відповісти

2018-09-11 12:50:01

1

Sweety Marshmallow

@Byeol أه

Відповісти

2018-09-11 12:50:56

Подобається

Park_miafa ｱcﾘ

واوو برفيكت بيبي الكلمات عميقه 👍😉جميل

Відповісти

2018-09-16 12:30:13

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1978

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12259