Моя рука торкається пейзажу
Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу , І тут не творяться дива А чує моє маленьке серце , Що тут щось є живе І кров по тілі, як джерельце , Яке давно вже снігове А кров по тілі плавно й тихо Безшумно серце стукотить Щоб не побачили ці очі лихо Це серце має тут ожить Я чую запах ранкового лісу І відчуваю дотик молодих гілок Здається я тут зараз побачу Алісу І відчую ніжності і тепла вінок Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу І справді, тут творяться дива
2018-01-21 14:14:31
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1666
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1524