Моя рука торкається пейзажу
Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу , І тут не творяться дива А чує моє маленьке серце , Що тут щось є живе І кров по тілі, як джерельце , Яке давно вже снігове А кров по тілі плавно й тихо Безшумно серце стукотить Щоб не побачили ці очі лихо Це серце має тут ожить Я чую запах ранкового лісу І відчуваю дотик молодих гілок Здається я тут зараз побачу Алісу І відчую ніжності і тепла вінок Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу І справді, тут творяться дива
2018-01-21 14:14:31
6
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1612
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992