Моя рука торкається пейзажу
Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу , І тут не творяться дива А чує моє маленьке серце , Що тут щось є живе І кров по тілі, як джерельце , Яке давно вже снігове А кров по тілі плавно й тихо Безшумно серце стукотить Щоб не побачили ці очі лихо Це серце має тут ожить Я чую запах ранкового лісу І відчуваю дотик молодих гілок Здається я тут зараз побачу Алісу І відчую ніжності і тепла вінок Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу І справді, тут творяться дива
2018-01-21 14:14:31
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1616