Моя рука торкається пейзажу
Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу , І тут не творяться дива А чує моє маленьке серце , Що тут щось є живе І кров по тілі, як джерельце , Яке давно вже снігове А кров по тілі плавно й тихо Безшумно серце стукотить Щоб не побачили ці очі лихо Це серце має тут ожить Я чую запах ранкового лісу І відчуваю дотик молодих гілок Здається я тут зараз побачу Алісу І відчую ніжності і тепла вінок Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу І справді, тут творяться дива
2018-01-21 14:14:31
6
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1586
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1552