Пистолет к виску...
Tatyana Romanof
(18+)
Пистолет к виску И щелчок барабана - похуй. Так как мы умираем каждый день. Вдыхая жизнь снова и снова. Брось , тебе нет никакого дела к тем что под ногами На душе у тебя тьма а вместо сердца камень. Никому не говори, что там жил островок или целая вселенная - чувств, эмоций , человечности и страданий. Просто иди вперёд закаляя льды, руша все новые грани. Зажимая в руке сигарету, сбивая пепел. Сардонический смех сумасшедшего В глазах пляшет пламя Дьявола А барабан все отбивает секунды в угаре беспамятства. А ты закрываешь глаза ... Щелк , щелк , щелк... Ведь жизнь сука! Русская рулетка...! И снова злой плевок себе в душу. У тебя ведь отсутствует страх Ты даже смерти не нужен А барабан все же оказался не заряжен сука...!
2019-03-13 14:17:14
2
0
Інші категорії
Для підлітків Гумористичні Ода Для дітей Поеми Вірші до свят
Інші поети
Hnin Aung
@HninAung913
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5727
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11562