Біль повернулася...
( Українська ) Пройшов вже рік, а я не можу забути тебе, ось просто не можу і всё. Я знаю, ти мене можеш забути, але чому ти тоді писав мені, давав відчути, що проявляєш симпатію. Знаєш це звичайно круто, що ти знову можеш написати мені, але є одне "але" .Ти постійно просиш у мене фото, як би ми не спілкувалися, чи довго, але постійно в нашому діалозі є фраза "скинеш фото". Мене це вже дістало, я не хочу тобі їх відправляти, якщо ти їх постійно просиш, значить ти мене не любиш, тобі лиш би побачити мої часом відверті фото. Але я тобі вже вкотре пишу "немає", "Ні!", а ти ображаєшся, перестаєш писати. Ти почав відносини з іншою, а я до цього часу вірила, що ми помиримося. То йди до біса, хоча і чорт тебе не прийме, адже ти мерзенний, огидний, гнилий тип. На Новий рік я дала собі обіцянку, забути тебе, відпустити, так, це в мене вдалося, але до того моменту коли ти знову нагадав про себе, ти знову повернув у мою пам'ять спогади про нас. І тепер ця біль повернулася знову....
2022-02-07 20:57:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1424
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2155