Ми були ворогами...
Lady Laura
Спочатку ми були ворогами... Я ненавиділа тебе, та не бажала навіть бачити А потім... Потім відчула, як твій погляд доторкається до мого серця Щось не те, щось незвичне, солодке та фантастичне Я замітила, як ти опускаєшся... І раптом... Твої губи доторкнулися до моїх, На мить мені здалося, що час завмер разом з нами І це був наш перший ніжний поцілунок Такий ніжний, як ніколи... Твій погляд пронизував моє тіло наскрізь А ті очі, глибокі очі, наче океан, І не відведеш від них так просто погляд... Та знаю лиш одне і ти знай Що я ніколи не забуду того ніжного твого поцілунку...
2019-09-30 14:19:21
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Radianta
Привіт! Хороші в тебе вірші ))), але з римами й грамотністю ще треба попрацювати. Головне – є потенціал ;) А можеш сказати, з якої це манги фото? А то цікаво )
Відповісти
2019-12-23 06:52:23
Подобається
Lady Laura
Привіт) Дякую, буду старатись) Я не знаю з якої манги)))
Відповісти
2019-12-23 07:16:02
Подобається
Інші вірші поета
Не плач... Підсніжники Ти... День за днем
Інші поети
Arin lee
@XxunchartedXx
Domina Mortem
@_Domina_Mortem_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2901
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3868