Ми були ворогами...
Спочатку ми були ворогами... Я ненавиділа тебе, та не бажала навіть бачити А потім... Потім відчула, як твій погляд доторкається до мого серця Щось не те, щось незвичне, солодке та фантастичне Я замітила, як ти опускаєшся... І раптом... Твої губи доторкнулися до моїх, На мить мені здалося, що час завмер разом з нами І це був наш перший ніжний поцілунок Такий ніжний, як ніколи... Твій погляд пронизував моє тіло наскрізь А ті очі, глибокі очі, наче океан, І не відведеш від них так просто погляд... Та знаю лиш одне і ти знай Що я ніколи не забуду того ніжного твого поцілунку...
2019-09-30 14:19:21
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Radianta
Привіт! Хороші в тебе вірші ))), але з римами й грамотністю ще треба попрацювати. Головне – є потенціал ;) А можеш сказати, з якої це манги фото? А то цікаво )
Відповісти
2019-12-23 06:52:23
Подобається
Lady Laura
Привіт) Дякую, буду старатись) Я не знаю з якої манги)))
Відповісти
2019-12-23 07:16:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9065
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3345