Задивляюсь...
Задивляюсь у твої зіниці Бачу погляд свій. Він такий п'янкий й ванільний Мов  кекси твої смачні. Задивляюсь у твої зіниці І торкаюсь клубнічних губ. Твої руки з' їжають по сідницях І розтворяюсь в потоці бурхливім. Задивляюсь у твої зіниці, Відчуваю своє тіло, Мов полум'я палке, Яке хтось розпалив, додавши вина. Задивляюсь у твої зіниці, Які немов бездонний океан. Лиш поглянь на мене, милий, І тонутиму я в них, що раз.
2019-12-21 13:39:46
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ze End
Ух, какой вкусный и палкий стих!) Давно уже украинську мову не вчил, но прочитал только так: легко и с удовольствием) После него захотелось клубнику со сливками и красного полусладкого домашнего вина хорошей выдержки🔥✨ Спасибо за такой хороший стих ^^
Відповісти
2020-01-10 17:44:47
Подобається
Lady Laura
@Ze End дякую, приємно чути такі теплі коментарії))) Буду старатись писати ще кращі вірші☺️
Відповісти
2020-01-10 18:22:24
Подобається
Ze End
@Lady Laura буду ждать ࿐྄ྀ‧✧̣̥̇‧
Відповісти
2020-01-10 18:39:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2282
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2651