ألا ليتك
ليتك تعلم ما يدور فى بالى عنك ليتك تعلم كم الاحلام التى حققناها بمخيلتى معا وكم السعادة التى عايشناها سويا .. لقد بنيت لنا من قلبى قصر من السعادة و انت ملك ذلك القصر و رويت لك الكثير من القصص الجميلة فانت ملك قصة الف ليلة وليله ايضا و داعبتك بخصلات شعرى اثناء نومك فأنت طفلى المدلل ، و احتضنتك بقوة اثناء تعبك لعل تنتقل إليك قوتى حينذاك او لعل تعبك ينتقل إلى ونتشاركه و رايت شيخوختنا معا ونحن يدا بيد ولم يمل احد منا إلا و وجد الاخر عكازا له رايت فيك الحياة والاحلام باختصار اكتفيت بك عن العالم ، و عينى عمياء لا تبصر إلا على عينيك ، واحلامى تظل احلام حتى نحلمها سويا ، و الحياة لن تصبح حياة إلا ان تعانق يدك يدى فتحيينى .. الا ليتك تعلم ما يدور فى بالى عنك .. 🍃
2019-12-19 15:19:38
3
0
Інші поети
ikram tahr
@ikram_tahr
Kira Snow
@FallingSnow119
Роберт Муншфэ
@Robert_Munschfer
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3608
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11157