انتقام النيكتوفيليا
هناك فى الغرفة المظلمة حيث يتعالى هدوء الصمت بينما يتعالى ضجيح ليلى وبعد إرتشافى من فنجان قهوتى علمت أن الضجيج يزداد بداخلى ويعم الهدوء حولى وكأى مصاب بالنيكتوفيليا يحب قضاء وقته ليلا يعلم جيدا فناء هذه الدنيا لكن الغير متوقع أن فى صحوته يرى حلما وتبدأ بسماته تتعكر يجمع ورقا يمسك قلما تختفى طفولته التى تسيطر عليه ويتذكر كل من سبب يوما له الما حينها يقرر الإنتقام دون رحمة دون شفقة ليجد نفسه يستيقظ من المنام منتصرا على كابوس سحقه
2018-06-18 08:36:15
6
0
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4350
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
97
15
7426