لَآ شّـئ

Brksam .G

آنآ آلَتُآئهِہ‏‏ .. آنآ آلَضـآئعَ آنآ آلَذٌى لَآ يـعَرفُ گيـفُ يـسًـيـر آريـدُ آلَشّـئ وُلَآ آريـدُهِہ‏‏ آنآ آلَشّـريـر آلَذٌيـﮯ يـحمِـلَ آلَطٌـيـبّة شّـعَآرآ وُ آنآ آلَوُفُيـﮯ آلَذٌيـﮯ يـحمِـلَ آلَخٌيـآنة شّـعَآرآ آنآ آلَمِـآء وُ آنآ آلَنآر آنآ آلَذٌيـﮯ يـحبّگ وُلَآ يـريـدُگ و ُآنآ آلَذٌيـﮯ يـگرهِہ‏‏گ وُلَسًـتُ بّعَدُوُگ آنآ آلَشّـمِـسًـ وُآلَقَمِـر فُيـﮯ آن وُآحدُ آنآ آلَلَآ شّـئ .

2018-07-08 00:29:32

9

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

B W

رائعه

Відповісти

2018-07-08 16:24:10

1

Brksam .G

من ذوقك 🌸💙

Відповісти

2018-07-08 17:29:33

Подобається

Brksam .G

تسلمى 🌸💜

Відповісти

2018-07-11 21:27:33

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

21

1513

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10884