Ну чого ти загружений знов
Алина Мозжерина
Ну чого ти зажурений знов? Я тебе назавжди покохала. Ти сказав: в мені щастя знайшов. Ну, а я в тобі долю впізнала. І, нехай, вже роки пролетіли. Ми зустрілися-це головне. Я з тобою, у серці, мій милий. Смуток, він-тимчасовий. Мине. Пригадай мої сяючі очі. Загораються лиш від тебе. Як не спатимеш серед ночі- Пригадай, як дивились на небо І бажання своє загадали. Вір: здійсниться воно неодмінно. Ми з тобою пліч о пліч стояли. Вищі сили за нас. Сумлінно Янголятко охороняє Щосекунди нас із тобою. Я до тебе його посилаю. Надобраніч. Твоя. З любов'ю.
2018-08-07 04:39:28
3
0
Інші вірші поета
Колись ти мене пригадаєш Спiльна назавжди кардiограма Тобі наснилося, що ти мені чужий А у метелика твого
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5188
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1763