First crush
It was a just normal routine day.. Putting her headphones and stepping into engineering collage to attend the drawing lecture.. She don't like to look at people's faces so she only look at things around her.. She stepped into the hall.. And looked for a seat to sit in.. Didn't mean to ..but her eyes falled on him.. He was sitting quietly, butting his headphones, staring at the space with his blue eyes.. She couldn't move for a while.. People come and go.. And she still standing right there.. She needed to attend like nothing important is going on..but her heart is playing drums right in there.. So she had to stop looking at him..and sat down in a place that she couldn't see him from.. P:1
2019-12-17 14:27:53
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
JENOVA JACKSON CHASE
Really appreciate it...
Відповісти
2019-12-20 17:31:28
2
MîsBluë_
@JENOVA JACKSON CHASE 🖤🔮thank you !
Відповісти
2020-05-10 05:37:51
1
JENOVA JACKSON CHASE
@MîsBluë_ welcome...
Відповісти
2020-05-10 07:23:17
2
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1634