21 століття
Валерія Долінос
Епоха цнотливих і мудрих жінок Минула перони вокзальні... Можливості тих дурнуватих думок Йшли через миті сакральні, А пошлість манила з усіх сторінок Лилася крізь діри й щілини.. І бачу не я, Бачить сам Бог! Живи як людина, людино!
2018-01-08 15:51:02
11
0
Інші вірші поета
Ненавиджу Подаруй мені Я поряд Де тінь сонця
Інші поети
AMoon
@Silver_Moon
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4729
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2799