Ніхто
Я закрию штори, Двері всі замкну, Ми тут лише двоє, Оціни ціну... Не дивись так пильно, В глибину очей, Мені також дивно, Без наших ночей... Ти відводь години, Бережи себе, Я вже на колінах, Підійми мене. Ми удвох щасливі, Щасливіш нема, Від тоді й донині, Надворі зима. І спішать всі стрілки, І тікає час, Я сижу край гілки, Він покинув нас. Він забув про тебе, Він біжить в поля, Він злітає в небо, Сміється з даля. Ось і все, напевно, У безладді слів, Вижити - даремно, Ніхто не зумів.
2018-02-08 08:53:00
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мелорі.
Гарний дуже вірш👏👍
Відповісти
2018-02-08 13:12:15
1
Валерія Долінос
@Мелорі. Дякую)
Відповісти
2018-02-08 20:06:28
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3488
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5861