Ніхто
Я закрию штори, Двері всі замкну, Ми тут лише двоє, Оціни ціну... Не дивись так пильно, В глибину очей, Мені також дивно, Без наших ночей... Ти відводь години, Бережи себе, Я вже на колінах, Підійми мене. Ми удвох щасливі, Щасливіш нема, Від тоді й донині, Надворі зима. І спішать всі стрілки, І тікає час, Я сижу край гілки, Він покинув нас. Він забув про тебе, Він біжить в поля, Він злітає в небо, Сміється з даля. Ось і все, напевно, У безладді слів, Вижити - даремно, Ніхто не зумів.
2018-02-08 08:53:00
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мелорі.
Гарний дуже вірш👏👍
Відповісти
2018-02-08 13:12:15
1
Валерія Долінос
@Мелорі. Дякую)
Відповісти
2018-02-08 20:06:28
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2882
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4812