Ніхто
Я закрию штори, Двері всі замкну, Ми тут лише двоє, Оціни ціну... Не дивись так пильно, В глибину очей, Мені також дивно, Без наших ночей... Ти відводь години, Бережи себе, Я вже на колінах, Підійми мене. Ми удвох щасливі, Щасливіш нема, Від тоді й донині, Надворі зима. І спішать всі стрілки, І тікає час, Я сижу край гілки, Він покинув нас. Він забув про тебе, Він біжить в поля, Він злітає в небо, Сміється з даля. Ось і все, напевно, У безладді слів, Вижити - даремно, Ніхто не зумів.
2018-02-08 08:53:00
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мелорі.
Гарний дуже вірш👏👍
Відповісти
2018-02-08 13:12:15
1
Валерія Долінос
@Мелорі. Дякую)
Відповісти
2018-02-08 20:06:28
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3342
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2012