Трансгуманизм
Я устал терзаться, Как иду скрежит. Нужно запускаться, И идти в ритм. Мои части тела, Уже давно не мои. Их интересует только дело, Лишь бы были полны строи. Как же оно скрежит, Вместо сердца апарат. По трубкам смазка бежит, Предавая телу такт. Здесь множество таких, Несчастных и покорных. Живому начало из мастерских, Из лабораторий плодотворных. Кто такой человек? Живой или железный? Мы все лишь челомех, Новый вид технопрогресный. Новая жизнь, новый зов, Трансгуманизм среди детей и стариков. Скрежит и тик, задаёт ритм, Все мы рождаемся из серых цехов. Вырву своё сердце! Пускай оно сгорит. Из головы чип на герцы - Будет мной разбит! Я не буду подчиняться, Я не челомех! Не хочу больше изменяться, Хочу зваться "человек".
2022-02-09 07:47:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4054
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8215