В стійкій, морозній пащі ночі
В стійкій, морозній пащі ночі,
Ти пізнаєш все своє буття,
Що ж там за стіною,
Яку збудувало для тебе життя?
Хто вона, хто він?
А хто ти? - Я точно цього не знаю,
Піди в забуття, але пам'ятай,
Що там точно немає раю.
В сигаретному димі
Ти втопиш себе, втратиш свого,
Єдиного друга, що був з тобою в темні часи
І буде поруч, пізнавши мінори,
Твого душевного, твого каяття,
Що не цікавить нікого,
Окрім твого внутрішнього ката,
Тобто тебе самого.
Кат не питає чого хочуть люди,
І чого хочеш ти, все хороше в тобі -
Зводиться до простої арифметики,
А саме, лише одні мінуси.
Побудь з собою хвилину,
Або викинь Я з голови,
Ти - це просто один із жаргонів,
Створений з попелу сатани,
Створене - свого часу буде забуте,
Забуте буде в нічних кошмарах того,
Хто любив тебе без останку самого,
Друга, що не лишився в твоєму житті.
Забудь свою втрату, побудь в самоті,
І твоє останнє каяття,
Буде з тобою, разом з приятелем,
Десь там, в забутті.
В забутті немає поганого,
Немає хорошо, є лише вічне.
В цьому житті - немає важливого.
Немає - це лише слово,
Створене тим, хто має усе.
Не мати, це як мати але навпаки,
Твоя бажання - ось що важливіше в житті
Бажай хорошого, хороше з тобою завжди,
А рамки були лише у твоїй голові
Позбудься колишніх кордонів,
В житті немає сенсу, але є каяття,
Каятись, не означає бути гріховним,
Гріх - це милість, без якої неможливе життя.
2022-11-05 23:28:12
4
0