Двоє
Коли я плачу ти смієшся. Ти сієш горе, А я пожинаю. Не те щоб сумно, Та я плачу. І щось в середині щимить. На вухо ти шепочеш, Та через шум тебе не чую. Ти мій, А я така маленька та самотня. Шелест трав осінніх, І ми двоє серед гаю. Ти стоїш, А я дивлюся тобі в віччі і гадаю: "А чи любиш чи лиш граєш?" Ти цілує а я таю.
2018-05-21 20:33:37
6
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2602
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3579