Влітку я вела курс з літературної майстерності, але зараз можу частиною з написаного тоді поділитися тут! Для себе я вирішила, що пишучи я буду чесна з собою і читачами. До цієї думки, а згодом і прийняття такої позиції мене привів один з моїх улюблених авторів "Ніл Гейман. Він у своєму інтерв'ю говорив: "Пишучи автор має бути чесним з собою і читачами. Лише відкрившись повністю, і не приховуючи нічого читач прийме його. Щоб писати, і навіть якщо це роман, фентезі чи фантастика треба бути щирим, сказати правду хто ти такий. Ти маєш бути щирим настільки, щоб відчувати себе як голий посеред безлюдної вулиці, і це треба робити частіше ніж ти готовий". — Навіть фантастична історія вийде реальною, такою в яку повірять, якщо описувати в ній власний досвід, переживання, радості та втрати. А ще він говорив: "Я став журналістом, бо це дало мені можливість вийти у світ, і ставити запитання до людей, хто вони і чим займаються" Ще з дитинства мене приваблювала думка, про те щоб стати письменником. Я робила свої перші спроби писати білі вірші та коротенькі оповідання. (Історія з вчителькою продовженого дня) Дедалі більше мене затягувало до літератури, і щиро вважаю, що автор який не читає не може вважатись письменником. Не те щоб я читала лише нон фікшен. Зараз я читаю більше ніж будь коли, частково це зумовлено потягом до знань а частково бажанням втекти від реальності. Але книги виточують тебе як автора. З часом я навчилася працювати з книгами, я нотую цікаві фрази та слова. Просто в книгах я роблю помітки, щоб за потреби могла повернутися до необхідного. З нонфікшеном про книги я працюю з блокнотом і ручкою, багато нотуючи. Але я майже ніколи не перечитую книги. — «Книги. Я читаю, як ремісник, а не як читач. Читаючи, я зауважую цікаві моменти, і в голові роблю помітки, щоб десь використати і собі у творах. Моя голова - це ніби чудова скриня з скарбами під ліжком в дитини, і я постійно поповнюю цю колекцію різними унікальними для мене поєднаннями.» Це до речі цитата з однієї з прочитаних мною книг «Як читати художню літературу» Томаса Фостера, яку я прочитала в цьому році. — Я постійно шукаю себе, пробую нові стилі, випробовую себе на міцність. Постійно прагну самовдосконалення і спілкування. — Я уважно слухаю, коли хтось говорить, щоб розповісти потім свою історію світові. — В моєму житті є час для написання, а є - для наповнення мене новими враженнями та емоціями. Бо як не можна напитися з порожнього келиха, так і автор не може втамувати спраги читача поганою історією, яку не прожив і не пропустив через себе сам. — Професія автора це мріяти і ділитися цими мріями з світом і читачами, навіть якщо ти сам вважаєш це за божевілля. — Все що мені болить і з чим не згідна — можу про це написати! Мусимо розуміти, що література і її поняття взагальному має дуже широке значення. Процес створення літератури дуже складний і довгий процес. Розповісти про нього прямолінійно неможливо, тому ми розглядатимемо літературу під різним об’єктивом і з різних поглядів. Структуру тексту Діалоги Персонажів та їх арки. Авторів, яких ми зараз називаємо класиками у свій час вирізняло з поміж інших щось, що робило їх особливими. Це не означає, що не було іншої літератури, так би мовити масової, але до нас дійшли лише окремі зразки – найкраще. Те що продовжувало і продовжує зачіпляти читача і сьогодні. Іншими словами класика це безсмертна література через те, що читач може ототожнити свій час та оточення, а інколи й себе з головними героями або подіями. Глава 1 Анотація Для мене особисто ця частина роботи з твором чи не найскладніша. Інколи здається, що процес написання книги не викликав таких страждань, як створення анотації. Думаю, що не лише в мене виникають такі складнощі. Давайте спробуємо розібратися, що таке анотація, та для чого вона потрібна? Анотація - узагальнюючий короткий, захоплюючий переказ книги (твору, оповіді) де не обійтися без героя та його основних цілей. В книзі потрібна для розуміння читачем яку книгу він бере, та що від неї очікувати в процесі прочитання. — Отже, в анотації повинні бути основні характеристики твору, що розкривають його суть, при тому не відкриваючи основну інтригу читачеві. — Важливо, щоб характеристика твору відповідала змісту книги, і не вводила читача в оману! — Ще анотація разом з синопсисом - стислий переказ книги, (твору) подається для участі в конкурсі, або видавництво. Найчастіше видавець не звертає уваги на твір початківця, саме через сиру анотацію, та синопсис. — Хороша анотація має відтворювати та передавати тривимірний конфлікт. — В ідеалі для анотації потрібен бомбезний початок, два - три цікаві речення, які передають суть книги. Текст має вийти коротким і інтригуючим. Наприклад: Герой (хто?) йде до цілі (якої?) але по дорозі трапляються перепони (що заважає?) — Хороша анотація має дати читачеві уявлення про всі сюжетні лінії: — Слід згадати Гг. — Антураж може бути присутнім лише як натяк, але можна вказати місце розвитку подій, при тому його не обов'язково називати та описувати, але читач має його вловити в контексті. — Жанр книги має бути видно з самого початку. — Анотацію можна закінчити запитанням для більшої інтриги. — Анотація складається від двох речень, до чотирьох абзаців. Еліпсис — замовчування, або натяк, теж можуть захопити читача. — Головний критерій анотації - розриває мозок, читачеві вже не терпиться дізнатися, що ж буде далі. — Дехто пише анотацію перед початком роботи над текстом, щоб краще зрозуміти сюжет, або якість тексту. — Головну інтригу або фінал історії в анотації розповідати не слід. Перш ніж написати хорошу анотацію необхідно потренуватися. Частина 2 Перед початком написання книги автор має унікальну можливість вирішити для себе кілька моментів: — Якими будуть перші враження читача від книги? — Назва? — Темп та стиль історії? — Перший діалог? — Перший образ? Хто або що викликатиме симпатію читача, а від чого/кого він буде отримувати відразу і оскому? — На якій стадії життя героя починається дія, та що саме спонукає його йти вперед? — Чи потрібен пролог, а може відразу занурити читача у вир подій? — Яку мету хоче донести автор пишучи цю книгу? Яка основна, яка другорядна думка та сюжет твору? Саме тут на початку історії автор має унікальну можливість задати темп історії, і створити викликати правильні емоції, враження від історії. Це може бути образ або метафора! Але ще задовго до початку книги автор може зацікавити читача за допомогою правильно поданої реклами, де в кілька слів він може зжати всю книгу і донести тему та ідею твору. Частина 3 Експозиція - це мистецтво донести передісторію героя та іншу важливу інформацію: соціальний статус, виховання, звички, життєвий досвід, умови життя та існування, хто його ворог, чому ворогують. Яка передісторія становлення ворожнечі між ними. Експозиція — це все, що необхідно читачу для розуміння героя. Вважається, що це найважливіша частина творчості. Для сильного тексту автор має ретельно пропрацювати цю складову твору. Краще видавати таку інформацію в контексті відповідних тем в тексті, дозовано, не закидаючи читача тонами непотрібної йому інформації. Наприклад: це може бути діалог, де герой розповість, щось чого не знав співбесідник, а читач дізнається трохи про героя, та зможе повніше вибудувати в уяві його образ. Так і читати приємніше, і в певному сенсі корисніше. Але зауважте, що не слід прописувати образ занадто ретельно, краще навмисно залишати прогалини, для того, щоб читач міг сам формувати образ героя та власне уявлення про нього, базуючись на власних вподобаннях та досвіді. Або, як варіант, розповідати про героя, звертаючи увагу на зовнішність, або її незвичні елементи, манеру мовлення, вихованість, а не прямо вказуючи на позитивні чи негативні риси. Часто в основі драми лежить таємниця, і щоб її розкрити необхідно розтривожити старі рани героя. Це відбувається поступово і супроводжується психічним супротивом героя, гальмуванням і невизнанням проблеми. При тому, часто герой свідомо може не розуміти, що він закривається, чому він це робить. Це несвідомий процес, і закриваючись від світу, приховуючи минуле, герой намагається вберегти себе від болю. Читаючи історію і шар за шаром знімаючи таємниці читач стає учасником такої собі детективної історії, від якої вже несила відірватися. Частина 4 Тема: Повсякденний світ героя, це найкраще місце для представлення теми твору читачеві. Важливо вчасно розповісти про тему твору. Про що ця історія?Яким словом або словосполученням можна виразити її суть? Про яку людську якість, або цінність розповідатиметься? — Про любов, довіру, дружбу, вміння цінувати те що є, цілеспрямованість, жадобу, пиху… Яку ідею бажаєте донести до авдиторії? Може хочете довести, що кохання перемагає все, чи жити потрібно для інших, а може, що щастя треба вміти знаходити в дрібницях… Слово тема походить з грецької і означає “зачаток”, “положення”, і саме з неї починається історія. Хороша, продумана, глибинна тема є запорукою успішної книги. Знати тему необхідно з самого початку. Щоб знати як прописувати діалоги, до чого хилити і зводити. Для роботи над всіма сюжетними лініями, елементами, які є частиною задуму. Уявіть, що ви Бог у своєму світі, який являється вашою історією. І ваш, герой ще не народився, на папері, а ви вже знаєте, для чого він народжений, що має зробити, його сильні і слабкі сторони. Але ви все одно дасте йому свободу та легкість, непередбачуваність і для вас. (Творчий процес, натхнення, нові ідеї, діалоги). В хорошій історії все пов'язано з темою, яка починає лунати, ще до того, як герой покидає звичний світ. Глава 5 Гра “Як добре ви знаєте власних героїв” Сьогодні чудовий день, щоб трохи пограти, якщо ти автор, то обов'язково приєднуйся! Роботу краще виконувати на папері! Гра 1 Складіть детальний портрет героїв: — Опишіть їх зовнішність, — Розкажіть про важливі події минулого, — Освіті, — Сім'ї, — Роботі, — Про відносини з протилежною статтю, — Що йому подобається, що не подобається, — Щодо чого герой ставиться несправедливо та упереджено, — Яка їжа спакує йому найдужче, а чого не може терпіти, — Яка його улюблена марка (-ки) автомобіля, тварини... — Куди любить, або мріє поїхати? Продовжувати можна безкінечно. Пишіть, те що бачите у своєму героєві!!! Гра 2 (На аркуші паперу) Намалюйте шкалу, що символізуватиме життя героя, і вкажіть чим він займався на окремих проміжках життя. Пропрацюйте його життя якнайдетальніше, але виділіть три етапи: — Минуле, (дитинство, молодість) — Теперішнє, — Майбутнє, (за яких умов і яке майбутнє чекає на героя). З'ясуйте, що в цей самий час відбувалося у світі. Які події або люди, можливо інші фактори, могли повпливати на вашого героя. Його становлення, як особистості, розвиток… Гра 3 Чого бракує вашому героєві? Які в нього потреби, цілі, мрії, травми, недоліки, капризи. Про що шкодує? Які має слабкості? Які його головні життєві проблеми? Яка особливість, або риса характеру могли б привести героя до саморуйнування та самознищення? Яким шляхом герой йде до мети? Гра 4 Складіть писок всіх елементів передісторії та експозиції необхідних для початку розвитку подій. Передісторія — те, що передує певному періоду, явищу, події і т. ін.; те, що випереджає появу кого-, чого-небудь. Експозиція — частина твору, де змальовуються суспільне середовище і життєві обставини, в яких формувалися риси характеру дійових осіб, історичні умови, що впливають на розвиток подій і т. ін. Як би ви ділилися інформацією з читачами: безпосередньо прямо, опосередковано, або в конфліктній ситуації? Гра 5 Чи мають різнитися між собою історії, які розповідають про різні культури, про чоловіків і про жінок. В чому особливість розвитку чоловічих і жіночих образів? Глава 6 Тема: “Поклик до подорожі” Повсякденний світ статичний, але дуже нестабільний, і достатньо слабкого поштовху, щоб зерна подорожі проросли. Поштовх до дії Інколи це ще звуть “провокуючі дії”,”каталізатор”, “пусковий механізм”. Важливо ще й те, коли герой відрекомендований публіці. Необхідна якась подія, щоб запустити сюжет. Це може бути об'явлення війни, або повістка, або новина, що злочинців випустили з вязниці. Також це може бути внутрішній поштовх, сон, видіння або мрія. Буває, що герою просто набрид світ в якому він живе, і він лише й чекає моменту для якихось змін. Синхронізм Інколи в житті героя відбувається ланцюг подій, що штовхають героя до змін. Випадкові слова, дії можуть знаходити особливий відгук героя штовхаючи до дії. Спокуса Поклик в героя часто з'являється в героя разом з спокусою до чогось нового, що ніколи не бачив чи не мав герой до того. Передвісники змін Поклик до подорожі часто йде від персонажа, що виступає як передвісник. Персонаж може бути добрим, злим або нейтральним. В будь-якому випадку він штовхає історію запрошуючи або змушуючи героя вирушити на зустріч невідомому. Інколи це навіть ворог, що кидає йому виклик, або хитрістю та підступністю штовхає на небезпечний шлях. Герой не відразу може розпізнати, хто насправді прихований під маскою передвісника — друг чи ворог? Може помилятися і хибно сприймати друга ворогом і навпаки. Герой також може отримати багатозначну пропозицію, і намагатися зрозуміти її правильно. Часто герой не бачить потреби змін у своєму повсякденному світі, він відкидає поклик до змін, не зізнаючись собі, що його світ руйнується, що він мусить діяти. Розвідка Злодій може робити вилазку територію героя та розпитувати про нього. Це теж своєрідний поклик до подорожі, що сповіщає читача про близьку небезпеку. Дезорієнтація і дискомфорт

Минулого року напередодні, як і сьогодні я прагнула скласти план на наступний рік. Я хотіла багато читати, тому склала собі план. Хотіла кудись поїхати, мріяла про стабільну роботу, про щось незвичне, нове, цікаве, яскраве, вражаюче. Звісно, я мріяла стати кращою версією себе, і я справді вірила, що бодай щось з цього точно збудеться. А потім 24 лютого сталася війна. Катастрофа якої ніхто не чекав і ніхто не заслуговує. Багато Українців втратили все, і з солідності з ними, я просто не скаржитимуся, бо усвідомлюю, що нічого не втратила, а найголовніше все ще жива. Отже, маю час, маю шанс і можливість жити в моменті. І як би не було тяжко і як би не боліло, я знаю, що біль та обставини загартували мене, і війна навчила багато чому, сподіваюся, шо і вас теж. Зокрема, я дякую усім з ким довелося познайомитися цього року, я вдячна вам за це, як і тим, хто раптово зник з мого життя. Вірю - так мало статися. Я навчилася цінувати кожну мить, по справжньому сумувати за сім'ю, бути другом, робити складний, але необхідний вибір, збирати речі в рюкзак, щоб при потребі почати життя з початку. А ще я навчилася терплячості, укріпилася у своїй вірі. Вірю, що стала мудрішою. Найголовніше моє досягнення те, що я майже дописала другу книгу, стала комерційний автором, отримала в цьому підтримку. Продовжую писати і радію з того, що маю таку можливість. Мені болить, я маю, як і вся країна, одну мрію - "ЩОБ УКРАЇНА ПЕРЕМОГЛА, ЩОБ НАСТАВ МИР". Та я дякую року, що минає і Богу за ті випробовування що дав. Бо вірю, що все це стається з нами для чогось. Знаю, що прийняти це важко, але все ж. Хіба ми не стали кращою версією себе? Хіба світ не став кращим? За винятком агресора. Бажаю всім нам в першу чергу Миру, Любові, Надії, Кохання, Злагоди, Порозуміння, Здоров'я, Терпіння, Мудрості, Самодостатності, Відваги. Зараз це щирі побажання того, що нам дуже необхідно, це не просто слова. Якщо ви мої друзі чи рідні, то знайте, що я дуже вдячна вам за те що ви змогли залишитися живими в данних обставинах, дуже вдячна за підтримку, розуміння, віру в мене та повагу мене як особистості. Цей лист ще й до себе. Сподіваюся, колись я читатиму його з майбутнього, і біль вже не торкатиметься мого серця лише радість перемоги та сум через те якою ціною ми його досягли. Я хочу, щоб та Вікторія з майбутнього памятала внесок військових, була вдячна їм, продовжувала вірити у людей, мріяла і нізащо у світі не здавалася. Щиро вірю, що наступний ріку буде щедрішим на добро та справедливість!

Дощ ще не змив сліди ворожих ніг, а земля омилася людською кров'ю, і втопилася в сльозах батьківських. А ворог продовжує катувати Міста великі і кричати "ми ж мир принесли вам!" А самі стріляють в серце нашим дітям, розстрілюють медиків, мирних людей, катують старців. Вони і справді думають, що залякають нас залишивши без світла? Мені боляче, серце пече вогнем, але я не боюся. Я знаю, що правда на нашому боці. Сама візьму до рук зброю, як доведеться!