Чекатиму
Вікторія Прохоренко
Я бачу твої сни, Сині очі з темноти. Читаю книги самоти. Кохатиму, Я чекатиму завжди! Серце збережу лише для тебе. Бажатиму душею й серцем. Хочу бачити очі твої сумні, Але не снишся у ві сні. Не ховайся від мене, Душа кричить "Не йди!". Руку свою в мою візьми.
2020-01-02 15:28:05
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарний вірш 😁❤
Відповісти
2020-01-04 11:46:46
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Вікторія Тодавчич щиро вдячна за ваш відгук
Відповісти
2020-01-04 11:47:18
1
Інші вірші поета
Любов'ю не напитися Гори Врятуй Згубив
Інші поети
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13173
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1981