Чекатиму

Вікторія Прохоренко

Я бачу твої сни, Сині очі з темноти. Читаю книги самоти. Кохатиму, Я чекатиму завжди! Серце збережу лише для тебе. Бажатиму душею й серцем. Хочу бачити очі твої сумні, Але не снишся у ві сні. Не ховайся від мене, Душа кричить "Не йди!". Руку свою в мою візьми.

2020-01-02 15:28:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Вікторія Тодавчич

Дуже гарний вірш 😁❤

Відповісти

2020-01-04 11:46:46

Подобається

Вікторія Прохоренко

@Вікторія Тодавчич щиро вдячна за ваш відгук

Відповісти

2020-01-04 11:47:18

Інші вірші поета

Коли... Переплетено Біль Провина

Інші поети

cheska Bailey

@Francheska_Bailey

Бездарность

@serial

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1805

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1321