Вірші
Подруга
Є у мене подруга.
Що любить справедливість.
А життя і радість з неї просто ллється.
Жінка вона сильна,
Та ніжну, чуйну душу має.
Тягар життєвий свій несе,
Ні на що не нарікає!
Цілий світ осліпить посмішка її,
І в ночі від неї стане світло.
А любові в неї стільки,
Що розділить навіть з бідним!
12
2
287
Дружба
Дружба - лише пусте слово
Якщо немає значення у нім.
В біді, горі й щасті
Справжні друзі завжди поруч.
Навіть якщо велика відстань розділила їх.
Вони поплачуть.
А потім хтось тихо скаже
"Все пройде"
І на душі відразу стане краще!
11
1
281
Любов
Любов як птах
Тріпоче крильцями,
Беззахисна й наївна.
А ти зі зброєю,
Прагнеш знищити її!
10
1
365
Кара
В мене є вада,
Я зустрів дівчину ,
Її звуть Влада.
Вона впала,
Як з неба кара.
В серці жара настала.
Не їм,
Не сплю...
9
1
248
Дівчина
Година була пізня,
Тендітна дівчина така мила,
Але гаряча, мов жарина.
Хоча б торкнутися ...
Та що очікує нас разом?
Що очікує завтра?
Хто я?
Що можу віддати
У дань красі цієї музи?
Вона прекрасна німфа,
А я жебрак сучасності,
З оголеною душею,
І червоними очима!
Вже давно не можу спати,
Все сняться ці прекрасні чорні очі.
Глибокі як море,
Бездонні, як прірва.
В яку падаю неспинно.
А ці ідеальні брови,
Вони мої закови!
Ким би я став?
З нею,
Без неї.
Чи стояв би поруч?
чи це лиш мрія?
Тримаю її ніжну біленьку руку,
А довге волосся пестить мої губи.
6
0
252
Пташина
Так хотілося втекти,
Проте куди?
В мені совість ти шукаєш?
А дарма,
Там давно її нема!
Я така дивна мала,
Бо доля була дуже жорстока,
Просто тому, що могла.
Чи раз я просила - відпусти!
Та чи слухав ти?
Кричав у слід - підожди!
Без мене не йди!
В зоряному небі відчайдушно билась.
Ти закрив, як пташину ,
В золотій клітині.
Забрав спокій, сон, душу
І повітря.
Навіщо продовжуєш безсоромно
Оголену душу розглядати?
Нічого вже не повернути,
Зрозумій, нам разом більше ніколи не бути!
9
0
244
Переплетено
Все переплетено,
Але, страх своє візьме !
Ми без вибору -
Нам собою землю удобряти
Все одно прийдеться!
Миші під горою рудою
Риють собі нору.
Проте, назло усім
Ми без крил полетимо.
4
0
262
Мамо
Не вбий мене мамо!
Не знищ мою долю!
Не згинь у полоні...
У полоні надії й печалі.
Я твоя донька,
А ти моя мати.
Ти завжди надію будеш плекати,
На світле майбутнє,
На великії лаври...
Ти кохана, єдина,
В Бога щастя для мене просила.
І на мить очей не стулила,
Коли бува, я маленька хворіла.
Ховала очі вологі,
І болем стомлену душу.
Коли дихати важко,
Коли ставало задушно.
Ти стискала докупи долоні,
Просила сили у Бога.
3
0
227
Дощ
Дощ паде,
І душа плаче.
Вітер обдуває мокрі щоки.
Доки триватиме життя таке?
Та куди сховатись від нещасної долі?
Щастя зовсім мало у житті,
Я навіть в житі не гуляю полем.
Бо полонянка влосного буття,
А всім кужу,
Що в мене усе кльово!
9
3
256
Сміх
Я б сміялася,
Та сміх ти забрав з собою.
Я не птах,
Тебе не наздожену.
І любов моя помре разом зі мною.
В одній труні поховай нас!
8
0
224
Біль
Мене не відпустить біль,
Але я вкотре змовчу і не заплачу.
А кричати?
Кому?
Коли в усьому світі ти одна
7
1
257
Коли
Коли очі солоні,
А кава рання з присмаком полину.
Коли душа -це рана велика.
І ти кричиш, проте-
А хто почує?
Бо то ж душа болить...
8
2
313
Мова
Думки в голові,
Вони голі.
А я боса в полі.
І таке німе все довкола.
Два стовби , і стежка?
А що тримає Землю?
І чи є щось...
І в голові одне питання,
Та до кого?
5
0
361
Гори
Коли душа бажає почуттів,
А тіло-торкання пальців.
І грім гримить,дощить!
Ти мов жарина,
Що скоро в попіл перегорить.
Як не згасне-то палатиме!
А ти роздмухуй дужче почуття,
Гори,палай,
Все спалюй!
Бажай, цілуй,
Ще дужче обіймай!
Бо ж пристрасті замало все тобі!
А потім охолонеш,
Не торкнешся більш її.
А їй болітиме душа,
Мов у серце влучила стріла.
По щоці скотиться скупа сльоза.
11
0
398
Коли...
Коли душа твоя тримається за волосину,
А серце шалено калатає
Без упину.
Коли біда і горе.
Ти візьми за руку і тримай.
Головне, ніколи не відпускай.
15
2
476
Чекатиму
Я бачу твої сни,
Сині очі з темноти.
Читаю книги самоти.
Кохатиму,
Я чекатиму завжди!
Серце збережу лише для тебе.
Бажатиму душею й серцем.
Хочу бачити очі твої сумні,
Але не снишся у ві сні.
Не ховайся від мене,
Душа кричить
"Не йди!".
Руку свою в мою візьми.
11
2
331
Життя минуле на замок замкнула
Немає пристрасті у цих рядках,
І годі тут її шукати.
Бо -лиш біль і зради.
Так, і справді за цей час недовгий їх було багато.
А ще сльози як ріка.
Я б сказала-
раніше все було класно,
" живемо як в казці".
Але не було романтики.
Бо він "антиромантик".
Я любила,
Серце вийняти хотіла.
А він мовчав,
Ніразу"я тебе кохаю"
Не сказав.
Але сказав , яка я тварь,
І "за*єбала.
Все що я "хотіла "вже почула,
Перед тим як стукнула дверима,
І життя минуле
На замок замкнула.
11
0
432
Врятуй мене від темряви
(2 варіант)
Врятуй мене від темряви,
Щоб не жити в ній мені.
Бо так страшно і жахливо,
Тут на самоті
Коли лиш двоє вас,
Ти, і спогади твої.
А думки шалено скачуть в голові...
Сльози річкою, струмком
Стікають по щоці.
Ніхто не заспокоїть ,
Не потішить.
Довкола лиш морок й мертва тиша!
"20.08.2019"
12
0
517
Врятуй
Врятуй мене від темряви,
Щоб не жити в ній мені.
Бо це так страшно і жахливо.
Тут так самотньо,
Бо не має людей зовсім,
Ні душі.
А я тут вже так давно.
Для мене час повільно так пливе.
Тут ні води ні сонця.
Лише думки мої.
І від цього так болить щось у нутрі.
16
4
565
Дім
Дім це не цегла і не камінь!
Дім це місце рідне для душі!
Де затишок і спокій,
Де любов панує і турбота.
Туди хочеться бігти,
Навіть після дня роботи.
Там завжди турбота,
Не дивлячись на всі клопоти.
12
1
479
Я птах
Я птах лише маленький.
Я знаю,
Що ти Бог мій.
Та маю право точно,
Жити.
І це я точно знаю.
Змахну крилами двома,
І я у небі.
Це мої простори:
Хмари й синє небо.
Нема тут ні друзів ні ворогів.
Кожен тут живе "сьогодні"!
11
0
633
Лелека
Змахнула крилами двома
І полетіла в небо.
У вись.
Під хмари сині,
Махає крилами невтомно.
Розриває простір.
А серце прагне вільно жити.
Летіти у вись,
У хмари білоокі.
8
1
526
Хочу до дому
Дорога до дому
Далека та довга.
Довкола листя пожовхле.
Покличе країна,
А серце почує!
Солодкий щем в пориві сильному.
Сльози на очах батьків.
Довга дорога:
"Так хочу до дому,
До рідної хати".
Маленьке село на пару хатин.
А потім ліси і гаї,
І більше нікого.
Спогади дитивства:
Як мамині руки торкаються скроні,
Губи- цілували щоку.
Я просто хочу до дому,
До матері старої,
До лісу і гаю.
8
0
677
Ти
Ти втомлена.
Бідою зболена.
Куди ти йдеш
Ногами босими?
Холодно тобі
Та голодно
Ти така самотня.
7
0
490
Любов
Під водою
Ти стоптав мене ногою!
Я молилася,
Та ти став мрією,
Молитвою!
Плакала!
Швидкою ходою ти ішов дібровою.
Стала я тобою.
Ти молився,
А я прослухала.
Не хотіла бачити, чути.
Не було ще так мені добре,
Як тоді , коли стала я спиною!
5
0
618
Сонце освітить
Мирись з собою друже,
Бо інакше життя пройде,
А ти байдужий!
Частіше телефонуй до друзів.
Не мружся від сонця,
Воно життя освітить твоє.
А ти присвятиш своє для своїх людей!
5
0
677
Хаос
Підніму руки до гори,
А там гримить,
Усе гуде.
Уже ніде не буде ладу,
Ніхто тобі не складе казки,
Ніхто не скаже бабо!
У світ хаос іде.
Усе покриє пилом та смолою.
Ніхто не буде тут з тобою.
Ти сам ,
Як парус на човні малому.
7
0
605
Кохала
Кохала до нестями ,
Завжди тобі казала,
Що душа моя в твоїх долонях .
А ти кричав-
Боліли скроні.
Душа боліла
Та пекла.
Я біліла вся.
І я боялася тебе як чорта,
Бо ти зі мною бився і боровся.
А потім все набридло,
Я втекла.
5
0
567
Шукала
Шукала долю,
Ти подав долоню.
Любила доле.
А ти забрала в поле.
Ти солодка та гірка.
Сльози солоні як
Вода у морі.
7
0
640
Життя
Порахуй сніжинки ,
Що тримаєш в своєму серці.
А біль?
Скільки ти її завдав мені?
Ти знаєш як болить ,пече.
Життя це не ріка,
Не перетече,
А просто втече .
Ти чекаєш у воріт,
Та не буде вороття,
Ми ж не вороння,
Це буття.
7
0
560
Байдужість
Все починається з нуля,
Великого та жирного.
Життя перемеле все,
У своєму млині.
Все міцно стисне,
У своїх руках.
Та ти друже мусиш
Міцно триматися на хвилі,
Інакше просто згинеш.
Не брихатиму,
Ти все відчуєш на собі:
Любов,
Спокусу,
Зраду і довіру.
Та ми з тобою сестрами залишимся до віку.
Вінок хтось покладе обом на камінні.
А може плюне хтось?
Та чи заслужили більшого?
А ось життя минає,
І день за днем лискти
Рука календарня зриває.
Рветься душа до бою останнього,
А тіло молить про спокій.
Не спи, не стій.
Байдужість до життя
Не прощається ні ким.
Ні Богом
Ні людьми.
4
3
591
Молитва
Я підніму руки в небо,
Та не до тягнуся до нього.
Я лиш маленька,
Та я нещаслива.
Схожа на звіра,
Якого полювали та не добили.
Доля моя рівна та крива.
Крову не маю,
Серце розбите.
Руки до неба складу у молитві.
4
1
587
Двоє
Коли я плачу ти смієшся.
Ти сієш горе,
А я пожинаю.
Не те щоб сумно,
Та я плачу.
І щось в середині щимить.
На вухо ти шепочеш,
Та через шум тебе не чую.
Ти мій,
А я така маленька та самотня.
Шелест трав осінніх,
І ми двоє серед гаю.
Ти стоїш,
А я дивлюся тобі в віччі і гадаю:
"А чи любиш чи лиш граєш?"
Ти цілує а я таю.
6
0
561
Долоня
Летіла долоня,
Об щоку зачепилась.
Я плакала , вмилась,
Та не змирилась.
Ми часто сварились,
Та ніколи не бились,
А тут я кров'ю вмилась.
До землі опустилась.
Просила ,молилась,
Та ти ногами продовжив ,
А потім спинився,
і навіть не глянув.
Гуляла буря в голові,
А душа помсти вимагала.
Лиш серце спинитись благало.
4
0
453
Холодні
Холодні долоні,
І серце холоне.
Не згадуй мої чорні очі,
Я забуду поцілунки палючі.
Плакали очі,
Серце боліло.
Потім замерзло,
І лише морозило.
За вікном дощ морозив,
І була злива.
Часом сонце гріло,
Та серце так і не зігрілось.
4
0
501
Коли
Ти тримаєш мене за руку,
Ти сприймаєш мене як є.
Коли земля іде з під грунту,
Коли штовхає тебе в плече.
Тут багато народу,
Та ти не бачиш проходу.
Тут так багато води,
Та ти не можеш пити її
4
1
361
Любов
Не лети ,
Не сідай на плече мені мов пташка.
Пісень мені не співай.
Хай я залишуся одна,
Та вірна буду принципам своїм.
В снах ти снишся щоночі,
А на яву не гляну в твої очі.
Люблю,
Та краще буде
Якщо я про це змовчу.
6
0
725
Любов*
Любов не терпить крику,
Не терпить сварок,
Сліз щоночі.
Любов не терпить тиші,
І плачу дівочого.
Любить спокій та покору.
І панує там де мир і згода.
3
0
593
По справжньому
Всі хочуть любові,
Та обирають з лиця.
Всі хочуть по справжньому,
Але самі ховаються
Та живуть не справжніми.
Де ж кохання і щирість поділася,
Коли буде тепло та посмішка.
А не чекання багатства?
Я не чекаю ідельного світу,
Але хочу справжнього тебе.
2
5
619
Чому??♡??
Дивлюся в небо,
Що ховаєш?
Чому не цінуєш?
Чому не цілуєш?
Чому спомини не зберігаєш?
Хто і чому все вирішив?
Чому це були не ми?
Де ті щасливі дні?
3
0
645
Кімната
Темна кімната,
Камін гріє тіло,
Та душа мерзне.
Тепла кімната,
Він ніжно цілує,
Витирає її очі.
Світла кімната,
Вона така щаслива,
Вбрана в біле пишне плаття-
То хай почнеться бал.
Хай гості танцюють та хмеліють.
4
0
441
Болить душа
Океанами станемо,
Якщо любити не перестанемо.
Накручені хайпи,
Крутять про це байки.
Болить душа,
Душить твоя безкінечна брехня.
Ти не зігрієш в холод
Мої долоні.
Душа пустка-
Де дмухає вітер без кінця.
Ти моя біда,
І я зійду з катушок.
Все це алкоголем глушим.
Губимо душі.
4
0
633
Люди
Всі ми люди,
Часом любим,
Любов губим.
Пригубивши лаєм,
Потім гірко плачем,
І витираючи сльози -
Попиваєм чаю.
2
2
539
Він
Навіть коли сердиться й кричить,
Та любиш його.
Цілуєш і солодкі як мед вуста,
Цілують тебе.
Ціла мить пройшла,
Проходить життя.
А він з тобою йде по життю навмання.
4
0
493
Тобою
Одна душа на двох,
Дорога до дому одна.
Посмішка й слози твої як мої.
Мрії і сни знаєш ти.
Тобою напитись не можу.
Буду любити завжди.
5
0
476
Дружина
Мить така важлива,
Ще хвилина.
І ти уже дружина.
Сьогодні ти одна,
А завтра не сама-
Бо в тебе є сім'я.
І серце стукотить у грудях,
Ти всміхаєшся щаслива.
Тобі поталанило,
Тобі потрібна книга,
Щоб всі моменти викарбувать!
6
2
642
Щастя
Щастя буває
Рожевим і синім,
Таким простим.
Таким особливим .
Мудрим ,
І навіть крикливим.
Ніжним,
Солодким,
Звабливим.
Але завжди щирим!
2
0
328
Один
Чи можна жити та не любити?
Та можна звісно!
Тоді ти сам собі стіна
І мир і кам'яна брила.
Ти сам живеш,
Ти сам життям пливеш.
Ти одинокий човен в синім морі,
І не чекай когось на поміч.
Плачеш чи смієшся,
Боїшся чи хворіє,
Може як черв жеботієш?
3
0
646
Щастя
Душа моя співай
Дзвінко,
Пісню солов'їну.
Жаль нема сопілки.
Стояли ми двоє,
Я, й моя печаль,
На березі синого моря,
Сліз твоїх.
Сум питав мене,
Що робити з жалем й горем,
А я казала,
Смійся світу,
Кажи ,
Що така щаслива ти.
І хай всі заздрять,
А ти ночами сльози лий.
2
0
576
Одна згнию
Любов рятує світ,
Та чи врятує мою душу це?
Мені так душно жити тут.
Тут так багато сліз і горя.
Всі кругом в змові.
Всі -закохані.
Сміх і сльози,
І розбиті серця.
Любов до гроба.
Покладіть мене живу
В труну.
Не хочу чути цього скавучання.
Я не переживу.
Певно краще одна згнию,
Ніж довік лукавитиму.
2
0
648
Король
Кожна людина
Окрема планета.
Платиш за своє життя,
Своїм часом.
Совість над прірвою,
Бо кожен король,
Садить її першою на трон.
Всі ми королі,
Лиш не кожен голий.
3
0
649
Не сон
Любов не прийде до тебе у сні,
Ти зустрінеш її наяву.
Будеш готовий,
І все буде вчасно,
І квіти і сльози,
І зорі для вас лише двох.
До дому приведеш її,
І залишиш для неї цей світ.
Бо нічого без неї не треба.
Бо поки ти сам,
Мука душу ,пекельна,
Твою пече.
Ти вже не сам,
Та вона ще далеко.
Тобі вже дихати легше,
Посмішка на вустах.
Ще крок,
Двері відчиняться,
Погляд її тебе обпече,
Бо ти завжди будеш частинкою неї.
3
0
514
○А я кохатиму так само
Не чекай від мене меду,
Та шоколадного смаку.
Я та ким є.
Вночі до тебе не прийду.
Пройдуть роки і ти будеш снитися щоночі.
Та тобі я не наснюсь.
Минуть світи,
Та я кохатиму тебе так само.
А ти так само навітьі не знатимеш.
Зорі світять ,
Очі світяться від сліз.
Вітер виє,
А я плачу,
І обом так гірко!
2
0
579
Кохаймося
Кохаймося шалено
Моя мила.
Кохаймося, поки світ стоїть.
І хай нам залишилося хоч дві хвилини.
Та ти загинеш в моїх обіймах.
І хай все буде на грані,
Хай світ дихать перестане.
Хай серце вмить зупиниться в усіх.
Кохаймося,
Бо так легше пережить цей збіг.
1
0
469
Цілуй мене
Цілуй мене губами,
Ласкай мене руками.
Торкайся і не бійся - не втечу.
Вітер розвиває коси,
Я тебе так хочу.
Доторки до тіла ніжні та холодні.
Я благаю ,
Прошу не зупиняйся.
Опускайся нище.
Зорі нам освітять шлях.
А ти цілуй шурхлими губами.
Я шепочу ,
Повітря вибиваєш...
І задихаючись шепочу,
Як люблю.
Доторки і знову поцілунки,
І не тямлю вже себе.
А ти цілує і шепочеш,
Як любиш ти мене.
0
0
409
Ночами
Кохані не сплять ночами.
Їх тіла зливаються танками.
Губи дотикаються цілунками.
Ніжні тіла,
Такі бажані.
Не напитися любові.
Щастя через край,
Кохані такі щасливі ,бажані.
Пашіють і згинаються,
Кохаються.
3
0
402
Не віриш
Коли душу
Біль втоми обпікає.
Ти хочеш покохати,
Вірити ти хочеш.
Та знов обман,
І зрада.
В серці поселилась.
Ненависть до всіх.
Ти й сам себе не любиш.
Ти невіриш і собі.
3
0
612
Любов'ю не напитися
Не треба мені
Твоїх зір.
Свої маю над головою.
Не треба душу виймати,
Своєї достатньо.
Любов'ю не наппитися ніколи.
Ми грали не ті ноти.
На щоках горіли сльози,
І обпікали душу.
4
4
666
Щастя не з тобою
Ти цілував,
Я бачила брехню в очах.
Але все ще кохала,
Вірила, мовчала.
Все ще кохала.
Потім плакала,
Тебе шукала,
Але кохала...
Хмільний приходив,
Кричав,
А часто й бив.
Потім пив,
І знову бив.
Мені боліло,
Та не тіло...
Розлюбила.
Ти плакав,
На колінах приповзав.
Я мовчала,
Двері не відчинняла.
А ти кохав,
Лиш я більше не кохала.
Я хмеліла,
Лиш не від вина,
А від кохання.
Не з тобою,
А з коханим,
Добрим ,вірниим та жаданим таким.
4
0
448
Коли річка впадає в океан
Коли річка впадає в океан,
Тоді починається любов.
Коли тиха й спокійна,
Коли бурхливвий і сильний.
Коли хвиля об хвилю,
Завжди разом.
В шторм ,і в спеку.
В погоду холодну,
У дні морозні.
Вірять у себе.
Вірять ,кохають.
Один другому помагають.
Не зрадять,
і не відпливуть.
Один другого бережуть.
2
0
466
Книга
Любов до книги
Завжди сильна,
І книга як друг-
Завжди вірна.
Завжди там де покладеш її,
Не відмовить у біді.
Болем душу стомлену ,
Словом добрим сповиє.
2
0
517
Ти моя
Ти мої два крила,
Ти моя надія.
Квітка перша на весні.
Ти моя Лелія.
Лагідна і нажна,
Жадана ,бажана,
І така кохана!
Ти капелька слози,
І сонце на горі*.
Ти моя горлице,
І моя царице!
Ти душа моя,
Мені без тебе
І світло не потрібне,
Не потрібне й небо.
І життя без тебе,
Пекельніше за муку.
*небо
2
0
1479
Згубив
Ти цілував,
А я хмеліла.
Ти брехав ,
А я любила,
Вірила усьому що казав.
Засинала коли ранок наставав,
Нестерпно тебе хотіла.
Ми кохались,
А як сонце встало ти пішов.
Просився,
Я до дому не пустила,
Плакала й сміялась,
А в середині боліло.
Алкоголем приглушала.
Тебе пригубила,
А ти мене згубив,
Потім іншу цілував,
Мені казав що не кохав.
І знов брехав.
3
0
533
Захмеліла
Ми актори ,
І в цій долі ми зіграєм
П'яні ролі.
Ти напився ,
Я хмиліла.
Ти котився,
Я ловила-
В полі вітра.
Що за диво?
Я боролась,
Не з водою-
З бороздою,
З вітряками.
Нема краю тій водиці
Волочився,
Не обмився.
Розминемось,
І без слів давай обійдемось!
Ти подертий і побитий,
Я горлиця красою оповита,
Горем вбита.
Хай згине та молодиця,
Що гніздо в моєму домі звила,
Що водицю приносила.
0
2
480
Кожна душа
Душа до Бога молиться,
Думки до дому просяться.
Споплюжина та долею побита,
Людина на світ плодиться.
Родиться,
Хоч на світ не проситься.
Сиділо б немовля
У маминому лоні,
Та Бог на полотні
Малює свої долі.
Кожному в житті свої творити дива.
Кожному синові матір ховати,
Кожному свої гріхи сповивати.
1
0
512
Самотність
Бувають дні веселі,
Бувають і складні.
Буває так що повно люду
У твоєму домі,
Чому ж тоді такий самотній?
А інколи ти на одинці,
В руках твоїх хустинка,
І плачеш безнадійно.
Де всі твої знайомі?
Чому на має друзів?
Даремно ,що потрібна допомога ...
Віриш лише Богу,
У молитві руки,
З надією складаєш.
Чому любов не купиш?
Часом зїдає безнадія,
Бо грошей багато,
А щастя ні краплини.
Волієш все відати,
Лише б щастя розділяти,
Кохати,
З друзями подорожувати.
3
0
507
Пробач
Пробач мені Боже,
Бо робила негоже.
Пробач мені мамо,
Бо не раз від мене серце калатало,
Очі сльозами гіркими вмивала,
Пробач мені тату та брате,
Ваші поради недбало відкидала.
Пробач мені світе,
Зробила замало.
Прошу прощення так щиро,
У всіх вас сьогодні-
В НЕДІЛЮ ПРОЩЕННУ!!!
1
0
661
Дорога
Дорога до дому
Далека й складна.
Біда у тім що ти завжди одна,
Хоч і важко нести тягар,
Та сльози не зрониш.
Зорі завжди тебе проводять,
І чистеє поле.
Голубка ніч тебе колихає,
А рання роса личко вмиває.
Все в тебе є,
Лиш кохання в серці не вистачає.
2
0
568
Провина
Руки в молитві до купи,
І тиха думка що плачу.
Не варто, не треба молити до Бога,
Прощення просити у нього
Коли все так хриново.
Ти був щасливим,
Ти був жахливим-
Як друг , і як просто людина...
Та що нічого доброго в житті не вчинила.
Прийшла біда ,
Горе з собою принесла.
Тебе в молитві на коліна скосила.
Та чи почує хтось вгорі молитви твої?
Там стіна з жаху і болю ,
Що душу твою не пускає до дому.
2
0
741
Обіцяла
Обіцяла собі,
Що не плакатиму.
Але сльози зрадницьки капають.
Відчуття,що я на каторзі.
І лиш небо жовтими зірками зориться,
Під тополями десь геть далеко в полі.
Десь в полонині,
В забутій долині.
Там, куди недійде моя доля.
Там,де я буду одна.
5
0
704
Мамо
Не вбий мене мамо!
Не знищ мою долю!
Не згинь у полоні...
У полоні надії й печалі.
Я твоя донька,
А ти моя мати.
Ти завжди надію будеш плекати,
На світле майбутнє,
На великії лаври...
Ти кохана, єдина,
В Бога шастя для мене просила.
І на мить очей не стулила ,
Коли бува я маленька хворіла.
Ховала очі вологі,
І болем стомлену душу.
Коли дихати важко,
Коли ставало задушно.
Ти стикала докупи долоні,
Просила сили у Бога.
3
0
631
Дівчина
В хаті скрипка грає
В горах вітер свище
Плаче молода дівчина
Бо не може вийти,
Мати не пускає
А там молодий бурлака на сопілці грає,
Заміж її кличе.
А вона Калина,
Та така вродлива,
А така пихата...
Бо вона принцеса
Із сім'ї знатної,
А він простий хлопака,
То куди за нього?
У нього ні колу, ні двору, ні коня сідого.
Та любив сердечний її нетямуще.
Довго бігав принижався,
Та згоря втопився.
Вона ж безсердечна і сльози не пролила.
Та через тиждень
Свадьбу з іншим згатила
1
0
642
Ціна
Все в житті має плату,
Хоча не слід про це писати.
Сліди ручки на папері,
Дві краплі крові в коридорі,
Дівча що плаче ...
Ти береш що хочеш до схочу,
Та все вернеться
Бо і боги платять за свої гріхи.
Олігарх ти чи грішник
Та ціну заплатиш ти однаково високу,
Непомірну для душі та гаманця.
Визнаєш можливо ти провину,
Та буде пізно всеодно.
2
0
484
