Кохала

Вікторія Прохоренко

Кохала до нестями , Завжди тобі казала, Що душа моя в твоїх долонях . А ти кричав- Боліли скроні. Душа боліла Та пекла. Я біліла вся. І я боялася тебе як чорта, Бо ти зі мною бився і боровся. А потім все набридло, Я втекла.

2018-07-09 20:41:52

Інші вірші поета

Провина Один По справжньому Хочу до дому

Інші поети

Uina Ku

@mayor_hija

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3234

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7049