Кохала

Вікторія Прохоренко

Кохала до нестями , Завжди тобі казала, Що душа моя в твоїх долонях . А ти кричав- Боліли скроні. Душа боліла Та пекла. Я біліла вся. І я боялася тебе як чорта, Бо ти зі мною бився і боровся. А потім все набридло, Я втекла.

2018-07-09 20:41:52

Інші вірші поета

Любов* Дівчина Ціна Кімната

Інші поети

sambridhi

@sam6ridhi

sunrise

@sunris

Марія Вербовецька

@nezdolanna

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4676

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2651