Світ "тєліка"

Коли приходжу з пар я, Сідаю на диван, - Відразу не заходжу, В Facebook чи Instagram. Вмикаю телевізор, - Калейдоскоп картин, Й шукати починаю Від жартів до новин. По «СТБ» кохані Не вбили ще дітей. І дякувати Богу, Що хтось придумав «ТЕТ». Тут зазвичай сміються, Жартують, гомонять, «Країна У» й Віталька, Усіх розвеселять. Моя антена ловить Канали ще такі, Як Інтер, Україна, НовИй, ICTV. «Абзац» про все на світі Мастак розповісти. «Говорить Україна» - Говориш з нею й ти. Прокинувшись уранці, Радію завжди я, Бо снідає зі мною Не лиш сім’я моя. Єгор Гордєєв щиро Смачного побажа. Веде «Сніданок» класно, Не хочеться й лишать, Зручненьке крісло в кухні, Та все ж мені пора. Ще ввечері зустрінусь Із коробочком я.

2018-02-02 21:39:59

2

0

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

3945

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12669