З Новим роком, українці!

Володимир Жуковський

З Новим роком, українці! Рік Свині йде в небуття... Чоловікам і кожній жінці Бажаю кращого життя! Позаду цілая епоха. Роки війни і боротьби... Попереду - ще рік з "нєлохом" Ще рік всесвітньої ганьби. Чи треба нам зелена влада? Чи треба президент-сцикун? Де кожен крок його - це зрада Такий от путінський лизун! Чи будем ми ще рік терпіти? Бужанських і усіх Сивох? Чи почнемо ми їх давити? Цих путінських паршивих блох! Чи будем бити окупантів, Щемить московського попа? Як, свого часу, це робили Могутні воїни УПА! Я знаю - будем! Це наш поклик! Це є наш борг перед людьми, що свій останній в житті подих Зробили в межах Колими. Священна помста - ось майбутнє! За вбивства і Голодомор. Позбудемось колаборантів І решти путінських потвор. Хай рік Щура стане останнім Для того, з ким так схожий він. Хай підірветься злобний карлик, Ступивши на одну із мін. Нехай всі зрадники, вся вата Покинуть всіх нас назавжди! Залишаться лиш патріоти, Котрі не знатимуть біди. А всім найкращим - українцям Я побажаю в Новий рік Хай пролунає наша слава По всьому світу і навік! Хай в щасті, злагоді, коханні Проходить все ваше життя І в кожен день Ваш, як в останній, Палають справжні почуття! З Новим Вас роком, українці! Здоров'я, щастя й без журби! Хай кожен ворог наш заклятий Запишеться до нас в раби!

2020-01-07 19:56:31

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

I N F I N I T Y

Емоційно, але це напряму порушує правила платформи🤨😡

Відповісти

2020-05-08 15:48:18

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4847

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12398