Лист у Небо
Валерия Томашевская
(18+)
Сама не знаю, що бажаю... Нема в моєму серці мрій Дивлюсь на небо. Ясне, Боже! Як нарікати нам негоже На подарунок твій! Як дарував ти нам спочинок, Під кроною листя у лісах, Як тяжко рученьки творили Спочивай же в небесах! Так ні, тебе ми задіваєм, Не згодні з Словом ми твоїм Як тяжко ти завжди вздихаєш, Даруючи поміч творінням своїм. Як можна тебе не любити? Як можна плювать у лице? Дарував ти нам волю, свободу - Хіба вдячні тобі ми за це? Чого ще потрібно народу? Хіба не єдиний народ? Хіба поділив ти на небі - Хто циган , а хто ефіоп? Як можна тебе не любити? Океани , моря і річки, Вся живність у тих океанах. Боже! Як вигадав дивність цю ти? Як кожне оте створіння Ми нищим діянням своїм? Боже, дай зрозуміти Земля - наш єдиний дім. Як можна її не любити? Як можна її убивать? Хоч не за себе хвилюйтесь, Щоб було, де внукам зростать! Щоб було, кому ще просити І радувать божий уділ. Усі розкаяні люди За Землю дарують уклін!
2021-02-25 14:14:07
0
0
Інші вірші поета
Любов до життя Натхнення Любовь к лету
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1185
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11840