Натхнення
Люблю читати у лісі, Вслухатись у кожен свист. Вдивлятись у кожну пташину, минає перед очима за листом лист. І сиджу не одну тут годину, з пташиним співом злилася душа. Немов у зеленім намисті лісу переді мною пишається весна. В густому лісі на дубовій колоді розглядаю як білочка м'яко стриба. Уже не читаю, милуюсь весною... Згадалася верба на озері бабинім згадалось село і тамтешні пташки. Пишні хмари і лебеді-красені. Все згадалось...які там книжки. Все сиджу у весняному лісі, то на небо, то на білочку все спогляда. Раптом - зникла білочка, в руках моїх лише книжечка. Уже час. Мабуть, до дому пора.
2021-02-22 15:01:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2373
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1253