Ти прийшов на це свято життя
Weees
Ти прийшов на це «свя́то життя», Твоя черга, надай собі слово. Візьми чарку спиртного пиття І не стримуй своєї розмови. Не мовчи. Знаєш, це небезпечно Ти - шухляда для стриманих слів, Там складається все «недоречне», Де вагався, не став, не схотів. І слова собі тихо лежать. Вкрились пилом, і трохи сумують. Та тихенько чергуються в ряд, Бо чекають, коли ж їх почують По очам твоїм все відчуваю- Ти занадто багато мовчиш. Хоч в шухляді вже й місця немає… Дій як знаєш. Не хочеш - облиш.
2022-12-21 20:24:05
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nadine Tikhonovitch
Слова — дивна річ: сказане може виявитися зайвим та недоречним, а несказане — недостатнім, тим, чого так не вистачає...
Відповісти
2022-12-22 15:16:13
Подобається
Інші вірші поета
Так гарно й спокійно, неначе лінійка рівняє твій внутрішній стан В руках папір, на ньому - лист
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2051
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2888