Ти прийшов на це свято життя
Weees
Ти прийшов на це «свя́то життя», Твоя черга, надай собі слово. Візьми чарку спиртного пиття І не стримуй своєї розмови. Не мовчи. Знаєш, це небезпечно Ти - шухляда для стриманих слів, Там складається все «недоречне», Де вагався, не став, не схотів. І слова собі тихо лежать. Вкрились пилом, і трохи сумують. Та тихенько чергуються в ряд, Бо чекають, коли ж їх почують По очам твоїм все відчуваю- Ти занадто багато мовчиш. Хоч в шухляді вже й місця немає… Дій як знаєш. Не хочеш - облиш.
2022-12-21 20:24:05
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nadine Tikhonovitch
Слова — дивна річ: сказане може виявитися зайвим та недоречним, а несказане — недостатнім, тим, чого так не вистачає...
Відповісти
2022-12-22 15:16:13
Подобається
Інші вірші поета
Так гарно й спокійно, неначе лінійка рівняє твій внутрішній стан В руках папір, на ньому - лист
Інші поети
Victoria H
@gl9victoria
Minyunsu3
@Minyunsu3
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3213
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13074