В руках папір, на ньому - лист
В руках папір, на ньому - лист Перед очима - дріт та ґрати Такий вже мій талант і хист- Писати та не відправляти. Коли рука поставить крапку, Мій лист складається в конверт. Я завела вже цілу папку, Де кожне слово - на десерт Щодня я мрію про свободу, Та наглядач мій дуже злий- Дає лиш хліб, папір і воду, Негайно просить стати в стрій. Він, йшовши темним коридором, Сказав: «Тобі так личать ґрати!» Та я була вже на свободі, А всі листи - у адресатів.
2022-12-21 20:28:45
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
Чудовий вірш! Мурахи по шкірі йдуть! Дуже знайомі відчуття... Глибокий зміст. Я у захваті! Додам до обраного)
Відповісти
2022-12-22 15:13:30
Подобається
Н Ф
Прекрасно написано
Відповісти
2022-12-22 15:19:45
Подобається
Weees
@Nadine Tikhonovitch дуже вам дякую, мені так приємно читати ці слова🫶🏻🫶🏻
Відповісти
2022-12-26 20:00:32
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9212
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2533