В руках папір, на ньому - лист
Weees
В руках папір, на ньому - лист Перед очима - дріт та ґрати Такий вже мій талант і хист- Писати та не відправляти. Коли рука поставить крапку, Мій лист складається в конверт. Я завела вже цілу папку, Де кожне слово - на десерт Щодня я мрію про свободу, Та наглядач мій дуже злий- Дає лиш хліб, папір і воду, Негайно просить стати в стрій. Він, йшовши темним коридором, Сказав: «Тобі так личать ґрати!» Та я була вже на свободі, А всі листи - у адресатів.
2022-12-21 20:28:45
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
Чудовий вірш! Мурахи по шкірі йдуть! Дуже знайомі відчуття... Глибокий зміст. Я у захваті! Додам до обраного)
Відповісти
2022-12-22 15:13:30
Подобається
Н Ф
Прекрасно написано
Відповісти
2022-12-22 15:19:45
Подобається
Weees
@Nadine Tikhonovitch дуже вам дякую, мені так приємно читати ці слова🫶🏻🫶🏻
Відповісти
2022-12-26 20:00:32
1
Інші вірші поета
Так гарно й спокійно, неначе лінійка рівняє твій внутрішній стан Ти прийшов на це свято життя
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2308
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1406