В руках папір, на ньому - лист
Weees
В руках папір, на ньому - лист Перед очима - дріт та ґрати Такий вже мій талант і хист- Писати та не відправляти. Коли рука поставить крапку, Мій лист складається в конверт. Я завела вже цілу папку, Де кожне слово - на десерт Щодня я мрію про свободу, Та наглядач мій дуже злий- Дає лиш хліб, папір і воду, Негайно просить стати в стрій. Він, йшовши темним коридором, Сказав: «Тобі так личать ґрати!» Та я була вже на свободі, А всі листи - у адресатів.
2022-12-21 20:28:45
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
Чудовий вірш! Мурахи по шкірі йдуть! Дуже знайомі відчуття... Глибокий зміст. Я у захваті! Додам до обраного)
Відповісти
2022-12-22 15:13:30
Подобається
Н Ф
Прекрасно написано
Відповісти
2022-12-22 15:19:45
Подобається
Weees
@Nadine Tikhonovitch дуже вам дякую, мені так приємно читати ці слова🫶🏻🫶🏻
Відповісти
2022-12-26 20:00:32
1
Інші вірші поета
Так гарно й спокійно, неначе лінійка рівняє твій внутрішній стан Ти прийшов на це свято життя
Інші поети
Mrs Monica L
@MrsMonica
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13124
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11065