Забуду тебе

Ярослава Старусева

Забуду твій тихий, бездушний голос. Твоє ім'я не повторю вголос. Забуду холодні, безжальні руки, Що спричинили мені стільки муки. Забуду твій різкий, пронизливий погляд, Що свідчив про те, що не бути нам поряд. Забуду твій теплий та дзвінкий сміх, Який, нажаль, дуже швидко стих. Забуду твій дім та твоє коло друзів, Що були одною із сотні ілюзій. Забуду усі твої інтереси : Мені вже не стати тією принцесою. В той день, коли сніг обернувся в калюжи Я тебе забула, мій сгаслий друже... С.Я. 23.03.2021

2022-01-23 18:26:11

6

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2716

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2033