Осінь

Ярослава Старусева

Осінь - пора невеселого співу, Осінь свою я несу крізь рока. Це кінець і початок сумного дива, Що іноді тягнеться довгі літа. З літом закінчився спалах надіїї. Надії, яку при собі не маю... Осінь забрала вчорашнії мрії. Та осінь, яку я колись так чекала! Осінь приносить нові сподівання, Осінь, як суміш чорного з білим. Осінь міняє чертоги кохання, Але вже не зробе моє серце цілим. Осінь - кінець для земного кохання, Це порожнеча, безсонні ночі. Ця осінь, як мо́є останнє старання Закрити порожні, знедолені очі. 03.05.21 *Малюнок належить Олександрі Харитоновій.

2021-09-18 19:10:24

6

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1804

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

13

5446