Осінь
Ярослава Старусева
Осінь - пора невеселого співу, Осінь свою я несу крізь рока. Це кінець і початок сумного дива, Що іноді тягнеться довгі літа. З літом закінчився спалах надіїї. Надії, яку при собі не маю... Осінь забрала вчорашнії мрії. Та осінь, яку я колись так чекала! Осінь приносить нові сподівання, Осінь, як суміш чорного з білим. Осінь міняє чертоги кохання, Але вже не зробе моє серце цілим. Осінь - кінець для земного кохання, Це порожнеча, безсонні ночі. Ця осінь, як мо́є останнє старання Закрити порожні, знедолені очі. 03.05.21 *Малюнок належить Олександрі Харитоновій.
2021-09-18 19:10:24
6
0
Інші вірші поета
Забуду тебе
Інші поети
Solo Frau
@frausolo
Jasmin Robledo
@jasmerrrn
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5675
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12472