Душа, що кохала
Моє серце занадто добре, Моя душа занадто ласкава. Хіба я знала про це коли тебе покохала Хіба я знала, що ти не кохав. Хіба я знала, що ти просто брехав Та ще й нагло у вічі. Моє серце тепер розбито, Моя душа тепер благає пощади. Ти мабуть і не знаєш як це любити, Якщо так легко кажеш: "Бувай!" Ти мабуть не знаєш який це біль Коли говорить кохання та ще й про розлуку. Моє серце ще покохає, Моя душа знову ласкавою стане. Та не в сьогоденні, а в мабутні часи. А зараз лікую рани, що на серці з'явились Лікую також свою душу, Яка так по-справжньому любила!
2018-10-20 15:27:29
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3262
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7095