HVRRVR
A drop of blood flows in a stream, There's a mess in my head, Demons increase its scale, I forget to drink anti schizophrenic pills every day and then pay all night, I hear and control everything I say, Did you feel the pressure of the head when it breaks apart and kills the brain? I felt it and I understand how it hurts, Optimism is not my style, IN ANY CASE LIFE IS PAIN, LET THIS PAIN BURN WITH ME, I'LL SHARE ALL THE PAIN WITH THE DEMONS, HELL IS ALREADY ON THE WAY, AND I GUESS MY FEELINGS WILL BE IN IT, YOU WON'T SEE THE EDGES OF MY MADNESS How does it feel to have voices in the head? YOU DON'T KNOW HOW TO LIVE WITH A CUT SMILE, I HAVE A FEW HAMMERED NAILS IN MY SKIN, THE MASK ON MY FACE, I'M THE LEGION, I WENT WITH THE BLADE, I'M GONNA KILL ALL THE SURVIVORS AND WIN, I CAN'T FEEL PITY I'M INSENSITIVE, ANNA THE HUNTRESS WILL PIERCE YOUR BODY THROUGH WITH AN AX, YEAH, I FEEL YOUR FEAR, FEAR MORE, SINNER, YEAH, I LOVE WHEN YOU ARE TERRIFIED, YOU COULD SURVIVE IF MY EYE DIDN'T CATCH YOU, LOOK AT YOURSELF AND FEEL THE APPROACH OF DEATH, THE GAME IS OVER, I'LL TEAR DOWN YOUR TOWER, YOU'LL BLEED AND LOSE YOUR MIND UNTIL YOUR LAST BREATH...
2020-08-28 05:41:39
2
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2155
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11088