I WANT TV STRANGLE YXU
I want to shed some blood, I tried to kill my second identity and I'm still makin' an effort, My monster is hungry, he needs some food, My steps every time lead me to the start, NOW THE MONSTER WANTS TO STRANGLE YOU This is the real withdrawal, That makes my insides bleed from the inside, There's a black hole in my soul, It swallows all my insides, I am cold blooded and ruthless, uh, I still have a soul, but I'm on the path in which I lose it, uh, Monsters ain't destined to have a soul, I knew that, I'm sure my monster will blow you up, All my cuts on my skin suit the scars, Believe me, my face exists like my humanity, I hide my face 'cuz of a monster who has no feeling of pity, Although even if there was not a monster, I would still hide my face, ALL THAT CAN CHANGE IT IS SHOCK THERAPY, But unfortunately it's too late, The monster is already a part of me, Here it is fate, Here it is fate... I WANT TO STRANGLE YOU, I WANT TO SHED YOUR BLOOD, I'LL LEAVE YOUR BODY BLUE, I'M SURE YOUR BODY WILL SPILL ALL THE JUICES, ALL THAT I LEAVE AS A SIGN THAT I WAS THERE'S BRUISES, I don't give lives, I take them, The reason for this I'm the god of death And the life hunter...
2020-09-18 05:26:58
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2834
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11719