PRE-DEATH

CVLD BLVVDED

EVERY NIGHT I TRY TO SLEEP, MY SOUL BLEEDS AND ALL TEARS DRIPS, MY SOUL IS BLEEDING AND TEARS ARE FALLING BEHIND ITS DROPS OF BLOOD. WILL I EVER BE ABLE TO SLEEP EVEN FOR A SECOND? OR WILL I STILL BE SOUR WITH MY SO DEPRESSED DEMON? I FEEL LIKE A SQUEEZED ORANGE, MY SOUL'S STATUS IS GARBAGE. Feeling like I'm in a pre-death, The ceiling is all I see when I'm in bed, I still wonder at the existence of my breath, It seems to me that all the tears I've 'lready bled... I'M PARALYZED IN SHOCK FROM MY HELPLESSNESS, I AIN'T GIVE A FUCK AT ALL, I'M ROTTIN' IN THE NOTHINGNESS, I TURNED TO DUST IN MY OWN FUCKIN' SELFISHNESS, I FEEL LIKE I'M NAILED TO THE BED, UNABLE TO DO ANYTHING...

2021-04-16 05:07:30

1

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

JENOVA JACKSON CHASE

This I don't know. Many people will relate to this and I am one of them. Yeah. It's nice though.

Відповісти

2021-04-19 12:52:17

1

CVLD BLVVDED

@JENOVA JACKSON CHASE Ty 🖤

Відповісти

2021-04-19 12:58:47

1

JENOVA JACKSON CHASE

@CVLD BLVVDED 🔥.

Відповісти

2021-04-19 13:08:13

Подобається

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

6175

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12030