PRE-DEATH
CVLD BLVVDED
EVERY NIGHT I TRY TO SLEEP, MY SOUL BLEEDS AND ALL TEARS DRIPS, MY SOUL IS BLEEDING AND TEARS ARE FALLING BEHIND ITS DROPS OF BLOOD. WILL I EVER BE ABLE TO SLEEP EVEN FOR A SECOND? OR WILL I STILL BE SOUR WITH MY SO DEPRESSED DEMON? I FEEL LIKE A SQUEEZED ORANGE, MY SOUL'S STATUS IS GARBAGE. Feeling like I'm in a pre-death, The ceiling is all I see when I'm in bed, I still wonder at the existence of my breath, It seems to me that all the tears I've 'lready bled... I'M PARALYZED IN SHOCK FROM MY HELPLESSNESS, I AIN'T GIVE A FUCK AT ALL, I'M ROTTIN' IN THE NOTHINGNESS, I TURNED TO DUST IN MY OWN FUCKIN' SELFISHNESS, I FEEL LIKE I'M NAILED TO THE BED, UNABLE TO DO ANYTHING...
2021-04-16 05:07:30
1
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
JENOVA JACKSON CHASE
This I don't know. Many people will relate to this and I am one of them. Yeah. It's nice though.
Відповісти
2021-04-19 12:52:17
1
CVLD BLVVDED
@JENOVA JACKSON CHASE Ty 🖤
Відповісти
2021-04-19 12:58:47
1
JENOVA JACKSON CHASE
@CVLD BLVVDED 🔥.
Відповісти
2021-04-19 13:08:13
Подобається
Інші вірші поета
EMVTIVNLESS/DEVASTATED Empty promises YXU'RE CAUGHT STAND ØUT VF THE CRØWD
Інші поети
Maks Skalozub
@Max_Skalozub
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2254
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1919