Death, why?

Hayami-chan

I know that's the best for him. I know he's lucky, but it's hurts. I'm selfish? May. But even then, I don't want him leave either too. He's still alive, but he can't feel it anymore. It's still here, but not completely. Why am I so unfortunate that I can’t say goodbye to anyone properly? Why does it hurt so much? Why am I so selfish?! I hate eternal life, now yet I suffer. Hope is faint, worth nothing anymore. Tudom, hogy neki így a legjobb. Tudom, hogy szerencsés, még is fáj. Önző vagyok? Lehet. De akkor sem akarom, hogy ő is elmenjen. Még él, de már nem érez. Még itt van, de már nem teljesen. Miért vagyok, olyan szerencsétlen, hogy senkitől nem tudok rendesen elbúcsúzni? Miért fáj ennyire? Miért vagyok ennyire önző?! Gyűlölöm az örök életet, most még is szenvedek. Halvány a remény, már mit sem ér.

2021-04-17 22:48:40

Інші вірші поета

Why? Just, why? Deadly dancers Satanist Best friend

Інші поети

Cristi Cristi

@cristi_sanchez

Duaa Is Lazy

@Writer_Duaa

Микола Хмеленок

@klaus_rausch

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5579

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16488