Більше не буду
Евгений Гнасевич
Слухав твої сльози - більше не буду Ти вгомонила вітер - більше не треба Я забираюся в поле - щоб більше не чути Моє серце не б'ється - більше не треба Брав совість з собою - більше не буду І вже не гнітить мене - більше не треба Я заховаюсь подалі - більше не чутю Щось дихати важко - більше не буду (Слушал твои слёзы - больше не буду Ти успокоила ветер - больше не нужно Я упрячусь в поле - чтобы больше не слышать Мое серце не бьется - больше не нужно Брал совесть с собой - больше не буду И уже не гнетёт меня - больше не нужно Я спрячусь подальше - больше не слышу Что-то дышать тяжело - больше не буду)
2019-03-20 07:08:57
3
0
Інші категорії
Сумні вірші Привітання Радісні вірші Ода Вірші до свят Подійні
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2246
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2021